Для прийняття християнства на Русі було кілька обставин. Одним з основних причин, що спонукали її стати більш цивілізованою і відмовитися від язичництва, було бажання Володимира зробити Русь єдиною державою і з’єднати народи, що живуть у ньому. У той час створення сильного духом князівства було потрібно. Ідолопоклонство не дозволяло з’єднати племена й викликало ряд конфліктів між ними. Спільно з цим і влада князя була малозначною. Для об’єднання народу і посилення своєї значущості, князь Володимир досягнув прийняття християнства.

Але це не єдиний фактор, що спровокував дану подію. Передумови прийняття християнства на Русі були різні. Потрібно було і зближення з іншими країнами, а саме з Європою. В ті часи ідолопоклонство не віталося багатьма країнами, які прийняли християнство. Тому воно було передумовою відчуження і ворожості, яка проявлялася по відношенню до російської держави. Це були міжнародні передумови прийняття Руссю християнства.

Не можна забувати і про ймовірні особисті мотиви князя Володимира. Він не бажав жити в гріху, і пробував звільнитися від власного язичницького стилю життя. За завжди правління він зробив досить вчинків, які уособлювали його не з найкращого боку. Йому було потрібно очищення, і досягти його можна було методом прийняття християнства. Непоганим прикладом служило минув його бабки Ольги. Вона уособлювала собою образ княгині, яка залишила про для себе добру пам’ять. Були у князя Володимира і ще особисті передумови прийняття християнства на Русі. Це його майбутня весілля з сестрою князя Візантії. Таке спорідненість було потрібно для зміцнення авторитету князя Володимира і поболее твердого становлення князівської влади.

Коли з’явилася ідея відмовитися від язичництва, то потрібно було спричинитися з вірою. Цей історичний момент, дуже принциповий для Русі, відбувався в Києві. Туди прибули посли, які сповідують три головні релігії: іудаїзму, ісламу і християнства. Конкретно князь Володимир вибирав релігію для російського країни. Іслам не припав йому до вподоби через відмову від споживання вина. За словами князя, для Русі це було не прийнятно. Іудаїзм він відірвав через відсутність в цій релігії власного власного країни. Євреї в ті часи поневірялися по всій землі. Пропозиція представника Ватикану, теж не сподобалося князеві. Він посилався на світогляд власної бабусі, княгині Ольги, яка категорично відторгала католицтво. І тільки мова представника православної християнської церкви отримала необхідну дію. Володимир попрощався з представниками релігій, не зробивши остаточного вибору. Але пізніше він призначив, що віра християн найкраща і у їх дуже прекрасні храми. Ця історія вибору релігії для Русі дійшла до наших днів у вигляді легенди. Тому, можна з упевненістю сказати, що спонукало обрати конкретно християнство. Але ясно одне, що передумови прийняття християнства на Русі були і цей процес назрівав вже здавна.

Передумови прийняття християнства слідували з затісних відносин російського країни з візантійським державою. З Руссю його пов’язували економічні та культурні причини. Не рахуючи того, в російській державі вже була громада християн, з’явилася за тривалий час до початку правління князя Володимира.

Становлення християнства на Русі відбувалося тривало і болісно. Київ прийняв цю релігію сходу, але якісь містечка не жадали розлучатися з ідолопоклонством. Тому для впровадження християнства доводилося використовувати насильні заходи. Ідолопоклонство до кінця так і не пішло з життя мешканців Русі. Вийшло переплетення цих двох напрямків. Це є особливістю християнської релігії в російській державі. Передумови прийняття християнства на Русі були тільки силою, яка прискорила цей процес. У якийсь момент, це повинно було трапитися.