Суть поняття «педагогічні технології»

Особливий напрямок у педагогічній науці — педагогічні технології навчання — з’явилося в 60-х роках минулого сторіччя. Зародилося воно в США і Великобританії, а з плином часу одержало своє поширення і в інших країнах. Виникнення цього поняття і дослідницького напрямку в педагогіці — не звичайна випадковість. Спочатку, коли в західних країнах в навчальний процес почали впроваджувати техніку, педагогічні технології навчання пов’язували з технічними засобами навчання. Пізніше із поняття «технологія навчання» народився термін «педагогічні технології», сутність якого полягає у змістовній техніці освітнього процесу.

Зараз поняття «педагогічні технології навчання»Включає в себе сукупні пізнання про засоби і методи організації і здійснення навчального процесу. Також педагогічні технології можна охарактеризувати як вид навчання, науково обгрунтований і організований таким макаром, щоб у підсумку досягти здійсненним реально, визначеної цілі в освіті, розвитку та вихованні учня. Приступаючи до розробки технологій навчання, можна спрогнозувати як діяльність педагога, так і учня. При всьому цьому ТСО можуть вживатися, а можуть і не застосовуватися.

Сам термін «педагогічні технології навчання»Має два значення:

1) способи, методи обробки, подачі, конфігурації інфи, передбаченої для навчання;

2) наука, що вивчає методи впливу менторського на власних вихованців у процесі процесу навчання, який проводиться з впровадженням технічних та інформаційних засобів.

Таким макаром, складові технології навчання — засоби, зміст і способи — взаємопов’язані і взаємозумовлені. Майстерність педагога-викладача і визначається тим, як точно він спланував зміст навчального матеріалу, застосував способи, використовував засоби навчання в узгодженні з поставленими педагогічними завданнями.

Педагогічні технології містять в собі три головних види діяльності:

звичайні технології навчання;

— розвиваючі технології;

— особистісно-орієнтовані технології.

Особливості звичайних технологій навчання

Звичайний тип навчання існує вже практично півстоліття. Представлений він класно-урочної системою, обов’язковою елементом якої є урок. Заняття проводяться відразу з цілим класом. Роль педагога при всьому цьому — роз’яснити зміст навчального матеріалу, передати пізнання, виробити здібності, оцінити результати програвання вивченого. Тому звичайні технології навчання часто носять репродуктивний характер. Учитель в даному випадку відводиться основна роль, а його зусилля в головному орієнтовані на високоякісне виклад навчальної інформації. В обов’язки ж учня заходить програвання засвоєного матеріалу.

У головному звичайний тип навчання представлено пояснювально-ілюстративним способом подачі матеріалу.

Звичайні технології навчання мають свої як позитивні властивості, так і негативні, але цілком відмовлятися від їх все таки не варто.

Особливості впровадження технологій навчання у вищій школі

У вузі планування технології навчання передбачає створення проекту змісту досліджуваної дисципліни, підбір навчальних засобів і способів, форм, за допомогою яких буде проведена організація освітнього процесу. Отже, технології навчання у вищій школі вгадують структуру навчального матеріалу, пропонованого студентам, задачки, вправи і завдання, які сприяють формуванню як навчальних, так і проф умінь, скупчення початкового досвіду діяльності, пов’язаного з майбутньою професією.

Варто відзначити, що технології навчання у вищій школі складаються з:

— цілей, поставлених перед навчанням;

— змісту самого навчання;

— форм, за допомогою яких відбувається організація процесу навчання;

— засобів співпраці між педагогами і студентами, їх обопільної діяльності;

— результатів діяльності, що визначають ступінь проф підготовленості.

Тому технологіями навчання передбачена організація навчального процесу, управління ним, також контроль над ним. Всі складові цього процесу знаходяться під обопільних зв’язках і обопільної залежності