Озеро Гарда є найбільшим і найвідомішим у Італії. Воно простягається з півночі на південь на П’ятдесят км, а з заходу на схід на Сімнадцять км. Формально воно з’єднує воедінижди три області: Брешія, Верона та Трентіно-Альто-Адідже. З’явилося озеро завдяки старанням льодовика Одинадцять тисяч років тому. Прийняли роль в розробці озера здебільшого місцеві альпійські льодовики. Відступаючи і зменшуючись, льодовики залишали за собою значущі маси кручена з льоду гірської породи, кото, перекриваючи потоки талих вод, подпружівалі рівнини. Деякі ділянки рельєфу пр і це перетворювалися в комфортні ємності для майбутніх озер. Самі ж озера з’явилися тоді, коли пройшов льодовиковий період. льодовики почали танути і вода стекла в ці поглиблення.

Природа навколо озера піддалася певному впливі людей. До прикладу, колись тут були хвойні і широколистяні ліси, росли кедри. Зараз збереглися тільки бамбукові чагарники. Все ж, клімат на озері і в його округах дуже корисний для здоров’я. Уявіть: люди, що живуть по сусідству, в місті Лімон-суль-Гарда, славятс вражаючим довголіттям. Багато їх їх перескочили вікова межа і добре себе відчувають. У місті виростають чарівні лимони, завезені сюди монахами-францисканцями ще в Тринадцять столітті.

У свій час тут набиралися натхнення Гете, Ібсен, Лоренс. На берегах озера розміщено кілька здравниць. Тут же розміщується центр світового віндсерфінгу Торболе. Поблизу озера є кілька державних парків, де відшукали для себе притулок залишки здичавілого природи. Землі поруч з озером піддалися обробці. Багато зниклі вже види рослин і тварин залишилися виключно в парках Рупестрі і Делло Стельвіо. Зберегти природу озера сьогодні-це одне з пріоритетних завдань кожної мислячої людини.