Напевно, багато хто знає, що один з основних і головних економічних характеристик хоч якого виробництва — це собівартість продукту або продукції. На теоретичному рівні і фактично, пізнання поняття собівартості дає можливість проведення аналізу і планування виробничої діяльності на будь-якому підприємстві. Таким поняттям як повна собівартість враховуються всі витрати, понесені підприємством у процесі виробництва виробів, також їхньої реалізації.

Собівартість продукту є однією з найбільш важливих складових будь-якої реалізації. Це воістину беручи до уваги той факт, що без собівартості вирахувати правильну вартість прийдешнього продукту або послуги не є ймовірним. Особливі труднощі визначення собівартості викликає у бізнесменів, вперше зіткнулися з даним питанням. При всьому цьому необхідно відзначити, що конкретно з дослідження поняття повна собівартість і отримання здібностей за її визначенням повинен починатися хоч якийсь бізнес.

Слід вірно усвідомлювати, що повна собівартість являє собою суму валютних витрат, які витрачаються в процесі виробництва і реалізації готової продукції.

Визначення собівартості продукції не дуже непроста задачка — потрібно тільки знати фактичні дані, якими володіє підприємство.

Отже, анотація по розрахунку собівартості:

  1. Способи, за якими розраховується собівартість, не незлічені — всього їх два. Вони представлені розрахунком на базі калькуляції і розрахунком на базі кошторису виробничих витрат. Впровадження кошторису витрат на створення дає можливість вирахувати собівартість всього обсягу продукції, що випускається підприємством за рік. У даного способу є й інше заголовок — економний.
  2. Даний спосіб має на увазі оперування дев’ятьма однойменними статтями, підсумовуються. Результатом такого підсумовування і буде собівартість загального виробництва за часовий період становить один рік.
  3. Спочатку розраховується ціна, якої характеризуються головні матеріали, що входять до складу виробів, що випускаються. Для цього визначаються витрати, які тягне за собою впровадження додаткових матеріалів, які використовуються на проміжних кроках виробництва, але при всьому цьому входять до складу готового виробу.
  4. Потрібно враховувати ціна напівфабрикатів, також готових виробів, придбаних у інших компаній і входять до складу виробу, що випускається в кінцевому підсумку. Не рахуючи того необхідно включити витрати на пальне та енергію.
  5. Робиться розрахунок витрат зарплату всіх працівників підприємства за рік. Також потрібно порахувати кошти, витрачені на додаткову оплату праці — 12% від зарплати. Слід враховувати відрахування до фонду обов’язкових мед страхування, розміри яких дорівнюють 38% від суми основної та додаткової зарплати.
  6. Врубається сума амортизаційних відрахувань, також витрат, понесених у процесі утримання обладнання та інструменту, потрібних у виробництві.
  7. Застосувавши спосіб калькуляції, ставати імовірним вирахувати собівартість кожного виробу. Впровадження даного способу увазі оперування тринадцятьма статтями, які підсумовуються, в результаті чого і виходить собівартість продукції.
  8. Не рахуючи розрахунків вищеперелічених слід додати витрати, понесені в процесі реалізації продукції, також інші виробничі і невиробничі витрати.

Повна собівартість продукції розраховується за формулою, що включає в себе характеристики, виставлені ціною головних матеріалів (МО) ціною додаткових матеріалів (МВ) витратами на закупівлю напівфабрикатів (ПФ); транспортними витратами (ТР) ціною технологічної енергії (Е); амортизаційними відрахуваннями (А) ; основною заробітною платою (З) додатковою заробітною платою (ЗД) відрахуваннями на соц страхування (ОСС) заводськими витратами (ЗР) цеховими витратами (ЦР) невиробничими витратами (НР).

Повна собівартість (ПСТ). Формула розрахунку:

ПСТ = МО + МВ + ПФ + ТР + А + Е + ЗО + ЗД + ОСС + ЦР + ЗР + НР

Впровадження даної формули увазі, що витрати на реалізацію будуть враховані роздільно.