Оперативне планування являє собою розробку заходів щодо витрачання наявних ресурсів. Його ще іменують тактичним планом, тобто це список кроків, які сприяють досягненню мети в тривалому періоді. Таким макаром, оперативне фінансове планування має підкорятися головним завданням, позначеним в стратегічному плані.

Складання даних документів просить додаткових витрат, але при високоякісній роботі ці витрати себе окуплять. Раціональне прогнозування дозволить відмінно проводити поточну діяльність. Завдяки плану керівний склад підприємства сприймає адекватні рішення про майбутній функціонуванні. Не рахуючи того, оперативне планування орієнтоване на грамотне рассредотачіваніе і витрачання всіх ресурсів і активів організації. Але недостатньо просто скласти плановий документ, потрібно вірно користуватися його плодами і зробити конкретні висновки. Він допомагає усвідомити, які заходи потрібні фірмі для поліпшення грошового положення.

Оперативне планування виробництва базується на використанні таких документів, як касовий і кредитний план і платіжний календар. Роздивимось докладніше кожний з їх. При розробці платіжного календаря необхідно зібрати дані з різних підрозділів компанії, в тому числі вживається інформація бухгалтерського відділу, який повинен надати первинну документацію в повному обсязі. За запитом професіоналів бухгалтер групує дані про рух грошей на рахунках компанії, про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості. Платіжний календар дозволяє звести воєдино інформацію про надходження та витрачання грошей протягом кожного календарного денька, про всіх конфігураціях. На підставі цих даних здійснюється копіткий аналіз ринку даної продукції. Періодичність видання календаря визначається організацією самостійно, зазвичай, рішення приймається з урахуванням періодичності головних грошових документів.

Головною метою складання допоміжних документів є виявлення допущених помилок і запобігання їх повторення в майбутньому. До прикладу, в результаті проведеної роботи можливо виявиться, що видаткова частина бюджету істотно перевищила приплив грошей, планований раніше. У даній ситуації спец робить висновок про необхідність складання системи заходів по підвищенню власного капіталу, за рахунок якого буде покриватися перевищений межа витрат. У неприємному випадку підприємство буде змушене брати позички й кредити, зажене керуючого в глибоку боргову яму, видертися з якої буває важко. Перебільшення ресурсної бази над видатковою частиною не тільки лише свідчить про стійку платоспроможності компанії, та й вказує здатності інвестування коштів в інші проекти і через це отримання більшого обсягу прибутку.

Раціональне оперативне планування нереально без складання касового плану, в якому відбивається рух готівки за звітний період. Спец отримує можливість в повному обсязі вивчити, яка частина коштів витрачається на оплату праці робітників, частина вживається для розрахунків з постачальниками сировини та іншої маленької продукції і скільки ресурсів необхідно для фінансування відряджень потреб. Оперативне планування дозволяє завчасно оцінити потребу підприємства в кредитних ресурсах і можливість його придбання. При цьому встановлюється навіть найбільша величина позикових коштів, яку компанія може виплачувати без значущого шкоди для майбутнього функціонування. Остаточні висновки робляться на базі зведеної аналітичної записки.