Аналіз платоспроможності та ліквідності організації є одним з важливих якостей дослідження її грошового стану. Даний аналіз проводиться із застосуванням певних здавна розроблених методик, які дозволяють досить стрімко проводити розрахунки і робити ті або інші висновки.

Зазвичай, на першому кроці оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства робиться методом розрахунку коефіцієнтів. Всі ці коефіцієнти розраховуються одним і цим же чином, як ставлення певної частини майна контори до величини її короткострокових обов’язків. Характеристики ліквідності та платоспроможності підприємства включають коефіцієнти загального і промежини покриття, також показника абсолютної ліквідності. При розрахунку першого показника в чисельнику вживається загальна величина зворотних коштів компанії. Вони по сумі перевершувати величину короткострокових боргів, але менш як удвічі. При визначенні промежини покриття з розрахунку виключається величина припасів. Таким макаром визначається достатність ліквідного майна при стягненні всієї величини дебіторської заборгованості. Прийнято вважати, що даний коефіцієнт в нормі також повинен перевершувати одиницю. Чисельник при визначенні абсолютної ліквідності містить у собі, як можна усвідомити з найменування, тільки повністю ліквідне майно. Вважається придатним, якщо компанія може негайно повернути приблизно чверть власних самих термінових боргів. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства також повинна здійснюватися при мобілізації коштів, що і робиться за допомогою однойменного покзателя. Даний коефіцієнт визначається відношенням склалися припасів до суми термінових обов’язків. Зрозуміло, що під мобілізацією коштів у цьому випадку розуміється реалізація припасів. Але слід розуміти, що згідно зі статистикою при продажу припасів зазвичай вдається виручити тільки близько 40% їх ціни.

Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства також може проводитися методом оцінки і дослідження ліквідності балансу компанії. Більш нерідко в цих цілях використовують спосіб побудови і дослідження балансу ліквідності. Цей баланс — спецефічні чином сгруппірованнніе активи і пасиви контори. Зазвичай по кожній із сторін балансу відбувається формування Чотири груп, які ранжуються за ступенем ліквідності або терміновості. Активи організації з’єднуються воедінижди в наступні групи: повністю ліквідний, швидко-повільно-і важкореалізованою майно. Що все-таки стосується пасивів, то там результатом угруповання буде подальше: більш термінові, коротко-і тривалі зобов’язання, також пасиви, звані незмінними. Далі потрібно отримані групи зіставити між собою методом вирахування із групи активів відповідної групи пасивів. Якщо дана різниця буде позитивний, то має місце платіжний надлишок, а в іншому випадку — платіжний недолік. Вважається, що умова абсолютної ліквідності складається в присутності надлишку по першим трьом парам майна та обов’язків і недоліку по чотири. Нерівність в останній групі є регулюючим і відіграє дуже важливу роль. Воно характеризує наявність у організації сосбственніх зворотних коштів. Розглянутий вище метод у більшій мірі застосовуємо для компаній реальної економіки, тому що дослідження балансу банків та інших фінансово-кредитних організацій просить більшої детальності.

Описані вище способи є більш популярними, конкретно за допомогою їх зазвичай і здійснюється оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Але даний аналіз не є достатнім для грошової діагностики, потрібно вчити і інші грані діяльності компанії.