Облік витрат на створення спочатку націлений на управління підприємства, керівникам підрозділів та засновникам. Аналіз такого обліку дозволяє виробити єдині і раціональні підходи для управління підприємством і виробничими процесами, які дозволять знизити витрати і відповідно дозволять збільшити прибуток.

Облік витрат на створення може стати основою для таких напрямків:

Прогнозування — аналіз поточних та минулих конфігурацій витрат на виробництві та побудова ймовірних витрат і їх конфігурації в подальшому;

При визначенні собівартості продукції випускається педпріятіем;

Аналіз видаткової частини виробництва і пошук здатності і резервів для зниження видаткової частини;

Регулювання та контроль діяльності підприємства, та прийняття на базі цього управлінських рішень.

Облік витрат на створення дозволяє вирішити ряд завдань.

По-1-х це собівартість продукції, що випускається. Яка фактично і складається з витрат на створення і реалізацію. Обчислення такого показника як собівартість є одним з головних причин, який дозволяє знайти рентабельність всього підприємства.

Задачками в бухгалтерському обліку на базі витрат на виробництві числяться — облік обсягу та асортименту підприємством, її властивості, зроблених робіт і послуг, конкретних і фактичних витрат на створення, контроль за дотриманням кошторисів по виробництву обслуговування та управління, оцінка результатів діяльності структурних підрозділів підприємства і як результат пошук пристроїв зниження собівартості продукції.

Облік витрат на виробництво і їх систематизація.

Посеред витрат на створення можна виділити синтетичний облік витрат на створення виконуваний за певною схемою поетапно з урахуванням всіх початкових витрат і за їх призначенням.

І грунтуючись на даних такого виду обліку робиться аналітичний облік витрат на створення. Даний вид обліку витрат на створення організовується залежно від поставлених цілей з обліку і контролю в розрізі синтетичного обліку.

У неприємному витрати на створення групуються по певним групам.

1-а група — це головні витрати. Це частина витрат пов’язана з технологічним процесом впровадженням сировини і матеріалів та інших загальновиробничих витрат.

Друга група це витратні витрати. Даний вид витрат формується у зв’язку з процесом організації та обслуговування виробництва, а так само управління ім.

Так само облік витрат на створення розглядає і так іменовані одноелементні витрати виражені в одному елементі витрат — зарплата і т.д.

Не рахуючи цього є і всеохоплюючі витрати. Даний вид витрат і витрат може включати в себе кілька частин.

Так само за формою впливу витрат на собівартість продукції і процес виробництва розрізняють прямі і непрямі витрати. Прямими іменують ту частину витрат, які діють конкретно на формування собівартості (головні матеріали та сировина, брак виробництва і т.д.). Непрямі витрати не співвідносяться конкретно із собівартістю на певні види продукції. Вони розподіляються умовно і визначаються загальновиробничі, загальногосподарські, позавиробничі витратами.

Так само по стабільності розрізняють змінні витрати і умовно незмінні. Різниця між ними полягає в конфігураціях величин цих витрат. Якщо змінні впрямую залежать від обсягів виробництва, то другі умовно-постійні змінюються під дією загальновиробничих і загальногосподарських витрат.

Таким макаром, облік витрат на створення, маніпулюючи з усіма вище нареченими класами, типами і категоріями витрат, в результаті надає чітку і приємну картину з якої ясно видно величину цих витрат і який сектор виробництва має величезну величину витрат.