Предки раптом раптово розуміють, що їх дитина вже виросла, і зараз його не зупиниш, сказавши: «Не можна» І не поставиш в кут в покарання, він більше не бажає прислухатися до батьків, бажаючи без допомоги інших приймати рішення. І одне з їх може стосуватися влаштування особистого життя. Зазвичай повідомлення про бажання одружитися або вийти заміж батьками сприймається як повідомлення про стихійне лихо: одні починають загрожувати дитині, інші волають до його розуму, «Це для тебе не пара», треті ставлять умови: «Поки не вчишся, ні про яке шлюбі і мислити не смій ». Але малюка всі ці заборони, небезпеки, умови не зупиняють, і зараз він вже з почуття протесту готовий укласти шлюб, щоб обгрунтувати вам, що він досить дорослий, щоб самому приймати рішення.

Після настільки бурхливого початку навіть повністю реальні ваші побоювання і, може бути, небезпідставні їм уже не сприймаються. Ви прожили життя і розумієте про багатьох речах не з чуток, і не бажаєте, щоб ваше власне чадо повторило ваші або чиїсь ще помилки. Але ви, на жаль, самі винні в тому, що дитина не забажав вас слухати. Адже конкретно ви, замість того щоб слухати малюка і поговорити з ним, розслаблено пояснюючи, з якими труднощами йому доведеться зіткнутися, які у вас є побоювання, ви відразу ставите в ще не почався розмові крапку, кажучи «ні». А якщо поговорити з дитиною тихо, може, прислухався б він до ваших порад, може, зумів би уникнути не підходящих травм, як фізичних, так і моральних.

Для наочності наведу два приклади, вони дуже схожі між собою, хоча б так як вони типові, і в обох випадках жертвами стали не тільки лише предки, та й їхні дітки.

Юнак, студент МДІМВ, Три курсу, із забезпеченої сім’ї, без пам’яті закохався в ординарну даму і запропонував їй руку і серце, і відповіла згодою, тоді і юнак прийшов до батьків з повідомленням про одруження, але ті і чути не бажали: під Під- 1-х, жінка була зі звичайної робітничої сім’ї — що скажуть знайомі, по-2-х, вони здавна йому вже підібрали дружину, нехай не красуню, зате тато зі «зв’язками», а витрат, цей шлюб міг пошкодити кар’єру прийдешнього дипломата. Видно, жінка додумувати про настрої батьків власного прийдешнього чоловіка, а тому просила зустрічі з ними, щоб особисто переконатися в їх згоді. Юнак же свої відмови від зустрічей з батьками розтлумачив то їх поїздкою за кордон, то сильною зайнятістю, то захворюванням, але довгостроково так тривати не могло, тому, вибравши час, він поїхав на дачу, де відпочивали його предки, і вбиває мама на порозі будинку , а батька в ліжку (той навіть не встиг прокинутися), потім повертається додому і сприймає співчуття родичів і знайомих. Може бути, гріх так і залишилося б нерозкритим, якщо б не інтуїція сищиків, які навіть при стовідсотковому алібі юного людини, не вірили в його невинність. Вбивство на дачі вийшло меж Три — Чотири годинами ночі, коли юнак перебував у міській квартирі і дістатися до дачі на електричці не мав здібності, а машину взяв батько. Як пізніше з’ясувалося, юнак користувався байком, який копітко запроторив після скоєння вбивства.

Інший приклад теж пов’язаний з бажанням юного людини з дуже забезпеченої сім’ї одружуватися, і не на кому-небудь, а на молодий негрітяночке. І тут предки, не пояснюючи обставин власного незгоди на шлюб нащадка, різко відповіли «ні». Тоді юнак, умовивши власного молодшого 16-річного брата на гріх, вбиває батьків, потім вони спільно розчленовують їх трупи. І, може бути, ніхто і ніколи б не дізнався, що сталося з їх батьками, якщо б 16-річний юнак, не витримавши тяжкого тягаря, не повідав про те, що трапилося.

Бачте, предки, які могли б поговорити з дитиною, роз’яснити причину власного незгоди, могли увійти в положення малюка, але замість цього вони прийняли позицію заперечення, без мотивації обставин, тобто вони самі спровокували злодіяння проти себе, адже для малюка вони були єдиною перешкодою на шляху особистого щастя. І жертви в цих випадках не тільки лише предки, та й їхні дітки, які стали правопорушниками не з власної волі.

Але наших діток штовхає на гріх не тільки лише наше заперечення, та й самоусунення від вирішення всіх проблем нашого чада, яке як ніколи потребує нашої допомоги. Ми буваємо дуже зайняті своїми проблемами, а тому нам ніколи вирішувати труднощі малюка. Хоча необхідно втрутитися, посприяти прийняти правильне рішення, але ми цього не робимо, вважаючи, що це тільки захоплення нашого малюка і скоро воно пройде, і як буваємо ми вражені, коли дізнаємося, що наше чадо бажало конкретно одним ударом