Амортизація основних фондів дозволяє погасити ціна об’єктів, що відносяться до числа головних засобів.

Не таємниця, що головні засоби зношуються під час роботи підприємства, знижується їх початкова ціна. З часом у кожного підприємства з’являється необхідність поміняти наявні фонди на нові, більш досконалі, або провести їх реконструкцію і модернізацію. У такому контексті можна навіть сказати, що знос і амортизація основних фондів взаємопов’язані між собою. Адже остання дозволяє підприємству відшкодовувати витрачені валютні ресурси на придбання потрібних головних засобів у міру появи першого. Можна навіть сказати, що амортизація основних фондів — це розроблений спеціально спосіб, що дозволяє по частинах включати ціна цих самих фондів в витрати, неминуче виникають у процесі виробництва тієї або іншої продукції. Потім ці ресурси можна буде навести на відшкодування спожитих ресурсів.

Амортизація основних фондів може нараховуватися різними методами:

· Лінійним, при застосуванні якого обсяг амортизаційних відрахувань визначається згідно початкової ціни об’єкта, у міру потреби замінюється на відновлену і норм амортизації, що встановлюються терміном корисного використання. Проводиться розрахунок річного значення;

· Методом зменшуваного залишку, який дозволяє розраховувати обсяг амортизаційних відрахувань на рік залежно від того, яка залишкова ціна зараз і строк корисного використання об’єкта, також на підставі встановленого підприємством коефіцієнта;

· Методом суми річних чисел. В даному випадку річну суму створюваних амортизаційних відрахувань визначають в узгодженні з початковою ціною об’єкта, у міру потреби замінюється на відновлену, і коефіцієнта, який розраховується як дещиця від строку, що залишився і всього періоду корисного використання об’єкта;

· Пропорційно обсягу продукції, що випускається на підприємстві. В даному випадку застосовується натуральний показник обсягу виробленої продукції протягом звітного періоду і коефіцієнт, що визначається як дещиця від початкової ціни об’єкта і приблизного обсягу продукції, який зуміє зробити підприємство за завжди корисного використання об’єкта, що відноситься до головних фондам підприємства;.

Строк корисного використання використовуваний в перерахованих вище розрахунках, кожне підприємство або організація може встановлювати без допомоги інших залежно від того, яким буде:

· Очікуваний термін використання об’єкта, согласуемой до очікуваної продуктивністю або потужністю;

· Фізичний знос, який знаходиться в залежності від планованого режиму експлуатації;

· Період використання, установлюваний нормативно-правовими актами та іншими документами, наприклад, контрактом лізингу.

Цей параметр доступний після конфігурації головних характеристик або рис об’єкта, якщо буде проведена його реконструкції або виконана модернізація.

Варто звернути увагу, що податковий кодекс встановлює список об’єктів, на які амортизація основних фондів не розраховується. До їх числа відносяться об’єкти не змінюють власних параметрів і характеристик з часом.

Амортизація основних фондів завжди нараховується після прийняття об’єкта в бухгалтерському обліку з першого числа місяця, після чого слід. Закінчення даних нарахувань стане місяць, наступний за датою, коли буде на сто відсотків проведена виплата ціни об’єкта або він спишеться з бухгалтерського обліку.