Науково-технічна революція почалася посеред ХХ століття. Це був швидкий стрибок, який зробила глобальна наука, а за нею і техніка, докорінно змінивши продуктивні сили, що існували до цього часу в суспільстві. За Двадцять років НТР економіка більшості просунутих країн зросла пару раз, що віддало підстава для переростання науково-технічної революції в науково-технічний прогрес.

Науково-технічна революція здійснюється в затісно сприянні наукового середовища з технічної, що призводить до розвитку і вдосконалення технологій, в результаті впровадження яких виростає продуктивність праці і відбувається становлення нових способів управління економічними процесами. Цей процес у будь-якій країні має свої особливості, обумовлені загальними рисами, на яких потрібно зупинитися докладніше.

Таким макаром, важливі риси, якими володіє науково-технічна революція, полягають в наступному:

  1. Наука перетворюється в конкретну продуктивну силу, виростає кількість досліджень, на які країни витрачають великі речові засоби. Наукомісткі процеси вимагають відповідних професіоналів, які навмисно готуються новими системами освіти.
  2. Широко використовуються ЕОМ, інформаційні та інноваційні технології, інтенсифікуються старі і відкриваються нові джерела і види енергії. У зв’язку з цим зростають вимоги до збільшення кваліфікації робочої сили і росту ефективності їх праці.
  3. Науково технічна революція призводить до різкого підвищення дещиці індустрії, відбувається індустріалізація сільського господарства. Особливе місце в економіці держав займають видобувні і обробні галузі, також машинобудування, хімічна промисловість та електроенергетика.
  4. Особливе місце при НТР приділяється менеджменту як мистецтва управління персоналом в сучасних виробничих підприємствах.

Науково технічна революція в СРСР також почалася в П’ятдесят — ті роки ХХ століття. За куце час були організовані і почали діяти наступні наукові установи: Інститут великих тисків, напівпровідників, ЕОМ, ядерних дослідницьких робіт. Витрати на науку зросли більш ніж у Десять разів, а кількість учених зросла в Шість разів.

У терміновому порядку освоювалися нові машини і технології. Жд транспорт був переведений на електронну тягу, були побудовані перші атомні станції. Був пущений в плавання атомний криголам «Ленін», висланий в космос 1-ий в світі штучний супутник Землі. Справжньою перемогою став політ у космос першої людини.

Але, в силу відомих подій скоро науково-технічна революція в СРСР стала відставати в темпах від Заходу. Робітники продовжували працювати вручну, що давало можливість Русскому Союзу гордо заявляти про відсутність безробіття. Про шкоду, що наноситься економіці, в той час не багато хто думав.

Науково-технічна революція і медицина також знаходяться між собою в суперечливому сприянні. З одного боку, виникають нові здібності впровадження мед пізнань в раніше недосліджених областях здоров’я людини. Відбувається звуження докторської спеціалізації, вживається чудово новенька техніка. Все це самим позитивним чином відбивається на досягненнях всіх сфер мед напрямки. А з іншого боку, науково-технічна революція і медицина разом стають передумовою появи нових проблем, які погіршують старі, невирішені питання. Вузенька спеціалізація призводить до тяганини в процесі обстеження пацієнтів, пропадає зв’язок хворого і лікаря. Відбувається підміна живого спілкування механічним.

Таким макаром, лицезреем, що НТР, як і будь-яке інше явище, має свої плюси, і свої негативні моменти. Незалежно від цього вона вважається прогресивним явищем.