Файлові системи, як і все, що пов’язано з IT-сферою, постійно і жваво розвиваються. Хто б міг подумати в Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто шість році, найбільший розмір файлу fat32 вже через 5-6 років буде вважатися відсутньою? І обмеження розміру файлу fat32 — далеченько не єдиний недолік цієї файлової системи в порівнянні з іншими, більш досконалими побратимами.

Зазвичай fat32 асоціюють з файловою системою NTFS — також дітищем контори Microsoft. Посеред переваг цієї файлової системи — фактично необмежений найбільший розмір файлу (теоретична межа — Два екзабайт), підтримка стиснення файлів і папок, стійкість до збоїв операційної системи, маленькій розмір одного кластеру і інше. Але є і один значимий недолік — такі користуються популярністю на даний момент флешки і в режимі запису, і в режимі читання / копіювання даних жвавіше працюють із застарілою файловою системою fat32. Наприклад, дуже популярні посеред ентузіастів флеш-накопичувачі Corsair Voyager GT в fat32 в режимі запису демонструють швидкість на рівні 17-19 MB / s, а в NTFS — «всього» 12-13 MB / s. Значуща різниця, правда? При цьому від обсягу флешки ця пропорція не залежить, тобто юзер отримує програш у швидкості як для накопичувача об’ємом Чотири GB, так і обсягом Шістнадцять GB.

Зрозуміло, що у багатьох юзерів з цієї причини може з’явитися проблема: як записати великий файл fat32 (під словом великий передбачається файл, який перевершує найбільший розмір файлу fat32) на USB флеш-накопичувач? Варіант тут тільки один — потрібно роздрібнити, поділити його на кілька частин. А ось методів, як це зробити, досить багато, і те, який з їх краще використовувати, залежить і від типу файлу, і від кваліфікації юзера.

Один з найпростіших методів — користуватися архіватором WinRAR. Вже з першої версії цей архіватор міг працювати з так званими багатотомних архівів, тобто архівами, які насправді являють собою частини одного величезного архіву. Думаю, навіть недосвідченому юзеру буде неважко розібратися в підходящих налаштуваннях. Просто у віконці, яке розкривається при розробці нового архіву в підходящим поле введення вказуєте розмір одного тому (в б) не менше, ніж найбільший розмір файлу fat32 (наприклад, 4000000000) і — вуаля, архіватор сам створить необхідну кількість томів нового архіву. Якщо при всьому цьому вказати найменший ступінь стиснення, то процес архівування займе часу не набагато більше, ніж буденне копіювання. Витяг файлу багатотомного архіву буде відбуватися так само, як і завжди при розархівації.

Черговий метод дроблення файлів на найменші частини — впровадження спеціалізованих утиліт. Таких утиліт досить багато (Split Files, HJSplit, Piranja та ін.) Посеред їх величезна кількість безкоштовних програм. Єдиний і найбільш значимий мінус такого підходу — це необхідність знаходження на комп’ютері, на якому Ви будете з’єднувати воедінижди частини в єдине ціле, цієї ж утиліти. Винятки з цього правила зустрічаються, але досить зрідка. Так що доведеться, найімовірніше, тягати з собою на флешці або дистрибутив, або портабельная версію цієї програмки.

Як варіант попереднього методу можна використовувати файловий менеджер Total Commander. Ця програмка користується великою популярністю і є на багатьох комп’ютерах. У меню «Файли» обираєте пункт «Розбити файли», в діалозі вказуєте потрібний розмір у б або вибираєте один з нерідко застосовуваних варіантів, і готово. На комп’ютері, на якому потрібно відтворити початковий файл, необхідно обрати пункт меню «Зібрати файли», при всьому цьому утримуючи курсор на першій частині, і через маленький час отримуєте початковий файл.

Більш просунуті юзери для розбиття величезного мультимедійного файлу можуть користуватися спец аудіо-та відеоконвертор. У цьому процесі багато власних тонкощів. Головне, новенькому слід тримати в голові, що з точністю до б розмір одержуваних файлів встановити не вийде, а означає, в розрахунках слід використовувати розмір файлу відсотків на 5-10 менше, ніж найбільший розмір файлу fat32.