Джон Соун народився в родині звичайного муляра і у власній кар’єрі пішов по стопах батька — але він зміг досягти дуже багато чого і став архітектором. На юного випускника курсів при Царської академії направив увагу сам повелитель Великої Британії Георг Третій. Така увага з боку монаршої особи послужило тому, що юний Соун зумів продовжити своє архітектурну освіту за кордоном і скоро вирушив до Італії.

Ця країна, з її багаторічний історією і багатою культурою, не могла не впливати на юного людини. Конкретно тут в перший раз стала виявлятися схильність Джона Соун до колекціонування — в Італії він починає збирати стародавні статуетки, які пізніше стануть основою для його майбутньої колекції.

Після повернення на батьківщину Джон Соун займається проектами приміських будинків для власних співгромадян. Але трохи пізніше його кар’єра злітає вгору — це відбувається після призначення Соун архітектором будови Британського банку. Відтепер починається стрибок його кар’єри — він займається розробкою багатьох важливих будівельних проектів.

Це визнання дозволило Джону Соун придбати собі і власної сім’ї будинок № Дванадцять на Лінкольн Інн Філдз. Пізніше він сприйме також два прилеглих будови, стінки яких і стануть домівкою для його колекції, яка відкрилася для відвідування в Одна тисяча вісімсот тридцять три році. А колекція Джона Соун важко іменувати маленької — вона включає близько трьох тисяч примірників, серед яких давні рідкості родом з Єгипту, Греції, Риму, також картини, книжки, годинники, ювелірні декорації, срібло, бронза, медалі, кераміка, кахлі і майже все інше . Все це розміщено в музеї не за хронологією і не по градації за різними культурним ери. Виняток становить тільки колекція картин Вільяма Хогарта, експонати якої зібрані воєдино в маленькому «картинному кабінеті». Джон Соун застосував тут свою архітекторську винахідливість і ухитрився розташувати в маленькому приміщенні близько сотки картин. Виготовлено це було за рахунок підіймаються екранів відкривають погляду гостя все нові і нові картини.