Для Каталонії монастир Монсеррат і гори, на яких він тримається, це приблизно те саме, що для росіян Оптина пустель. Сюди приїжджають католики зі всього світу. Це місце масового паломництва, пов’язане численними легендами, в яких побутують відлюдники, святі і красиві принцеси.

Сам монастир належить бенедиктинському ордену. Його заснування відносять можливо до дев’ятого століття, коли тут у перший раз з’явився скит. Через століття скитів було вже чотири. Спочатку Одинадцять століття був закладений перший варіант монастиря. Споруда була збудована в романському стилі, як практично всі монастирі того періоду.

Майже всі в монастирі був добудований вже в Дванадцять столітті. У свій час це місце відвідав сам Ігнатій Лойола. Пізніше, в кінці Шістнадцять століття, будівля перераблоталі під новий стиль. Це був звичайний стиль Відродження з домішкою готичних частин.

На жаль, не всі дійшло до наших днів. Спорудження тих пір фактично стовідсотково вбила війна: його спалили бійці Наполеона. Через пару десятиліть після війни храм вирішили повернути. У роботах брали участь практично всі каталонці. Так собор Монсеррат став народним емблемою.

Гори, в яких знаходиться монастир, мають дуже захоплююче обрис. Вони практично поцятковані. У їх багато печер. В одній із таких печер була захована Темна Мадонна — скульптура Діви Марії з темного дерева. Зараз вона вважається чудотворною.

У печерах колись жили відлюдники, які прославили це місце. Воно справді далеченько від мирської суєти.

У монастирі можна відвідати музей. Тут є як старі реліквії, так і сучасні роботи ченців. Головних експозицій звичайно шість. Вони містять живопис, іконографію, археологічні знахідки. Є тут і колекція православних ікон.