Уряд, інтернаціональна організація, народи, государствоподобніе освіти — вони всі об’єднані однією системою, що отримала назву «Міжнародне право». Бурхливий розвиток інтернаціональної економіки, постійно протікають конфлікти за перерозподіл сфер впливу, відстоювання інтересів особистості в самих різних якостях існування домагалися створення цивілізованого регулювання і правового обгрунтування дій. Що і реалізувалося в формуванні інтернаціонального права, що об’єднує нормативні акти, що регламентують більш принципові міждержавні справи.

Якщо гласить про міжнародне право, то справедливим можна вважати зауваження про те, що початок власного суворого розвиток воно одержало виключно в кінці Другої світової війни, коли перемога союзників була тільки справою часу. При цьому виразилося це у формуванні особливої галузі, що отримала назву «Право міжнародних договорів». Але якісь правознавці схильні вважати, що за точку відліку беруть Одна тисяча шістсот сорок вісім р. — момент укладення Вестфальских договорів. Але дане твердження досить спірно.

Але не тільки лише міжнародні договори стали передумовою «вибуху» розвитку міжнародного права. Як і більша частина явищ в сучасному світі, міжнародне право не вільно впливу економічних причин. Нереально стало ігнорувати не тільки лише військові промислові компанії, але також стають транснаціональні компанії. Все це домагалося від країн вироблення особливого правового регулювання, яким стало міжнародне економічне право.

Таким макаром, основними чинниками у розвитку міжнародного права стали міжнародні договори і економіка.

Необхідно відзначити, що і раніше праві міжнародних договорів мало місце бути. Але вже з Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят-дев’ять року виконання положень, встановлених в їх, забезпечується не тільки лише укладеним Віденськими конвенціями, та й спец міждержавними організаціями, основним з яких стала ООН. Крім відповідальності за невиконання або часткове виконання прийнятих обов’язків державами, міжнародне право дозволило за допомогою даної підгалузі і черговий принципове питання, а конкретно — прогалини в регулюванні. Згідно праву міжнародних договорів такі вирішуються на підставі інтернаціональних звичаїв тільки до того часу, поки державами конвенції не встановлено інше. Необхідно відзначити, що всі подібні випадки фіксуються, і належні міжнародні органи зобов’язуються їх прибрати.

Інша представляє із себе міжнародне економічне право. Практично бази даної підгалузі були закладені англійським економістом Дж. М. Кейнсом, який зумовив бази сучасного економічного світопорядку на підсумковій конференції Другої світової війни, висунувши пропозицію про розробку МВФ і СБ.

На сьогодні основними операторами даної підгалузі є, не рахуючи позначених вище, СОТ, ЮНКТАД, ЕКОСОР і багато інших регіональні організації. Міжнародне право регулює найрізноманітніші області економічного життя, діяльності, починаючи від загальних питань забезпечення стабільності державних валют і закінчуючи регламентуванням особливих відносин (наприклад, питань про перерозподіл видобутку нафти).

Необхідно відзначити, що таке бажання регулювати фактично всі нюанси економіки держав викликано не тільки лише її значущості. Тривалий час ведуться суперечки про те, чи необхідно включати в особливі суб’єкти даної підгалузі транснаціональні компанії, вплив яких іноді виявляється сильніше правосуб’єктності якихось країн.

Як видно, міжнародне право та його розвиток сей виявляються в сильній залежності від розвитку права міжнародних договорів і економічного права. Як випливає, пізнання і майстерне застосування основ даних підгалузей відіграє величезну роль у відносинах країн.