Важко уявити, яким «тьмяним», «бідним» і небагатим був би нашу мову, якщо б в ньому не було таких яскравих образних частин, як стежки, одним з яких є метафора. Визначення цього поняття в найбільш загальному вигляді можна сконструювати так: метафора — переносне значення слова, хоч яке вживання слів у переносному значенні. Якщо сконструювати більш образно, то метафора — це діалог смислів, у підсумку якого народжується новий сенс. Стежки — універсальне явище, вони зустрічаються у всіх мовах світу і у всі часи. Метафоризація — один з основних і невичерпне джерело мовного розвитку, з допомогою якого створюються яскраві образи, тому що образність лежить в її базі. Основний принцип створення метафори — співставлення, але не буденне, а аналогія, іншими словами зіставлення об’єктів прінціпно несхожих, неоднозначних.

Функції метафори

Щоб зіставляти не достатньо зіставні об’єкти і смисли, створюючи при всьому цьому яскраві та місткі образи, які збагачують мову, необхідно володіти особливим поетичним даром. Невипадково людей, здатних на це, нерідко іменують поетами, навіть якщо до написання віршів вони справи не мають. Дійсно, одна з головних функцій, яку робить метафора — це додання мови образно-експресивної забарвлення, що поєднується з афективністю, яскраво вираженою чуттєвою оцінкою.

Ще одна функція метафори — номінативна. Вона полягає в поповненні мови лексичними і фразеологічними конструкціями. У російському мові їх багато, наприклад, звиваючись річки, барабанить дощик, гірський хребет та інші.

Метафора робить також концептуальну функцію. Концептуальна метафора — це впровадження переносних значень слів для вираження непредметні смислів в науковій і суспільно-політичної промови, наприклад, поле досвіду, фундамент країни, коло понять.

Крім головних функцій, метафора робить ще величезна кількість інших: образно-наочну, репрезентативну, передбачувану, орнаментальну і т.д.

Види метафор

Прийнято виділяти два головних види метафор. Перший — стерта метафора — це так прийняте і нерідко вживане вираз, його переносне значення не вловлюється. Приміром, прийшла зима, ліг сніг, пішов дощик.

Другий вид — різка метафора, коли зіставляють очевидно не зіставні поняття. Даний вид більш нерідко зустрічається в художній літературі і є рисою ідіостилю письменника.

Не рахуючи цих двох, ще є інші види метафор. Наприклад, метафора-формула, яка близька по вигляду до стертою метафори, але вона так стереотипними, що прийняти фразу у прямому сенсі вже проблематично, наприклад, колесо успіху.

Розгорнута метафора складається з величезної текстового шматка, протягом якого розгортається її метафоричний сенс. У художній літературі й поезії дуже нерідко розгорнутої метафорою є ціле закінченою твір, вірш, казка, маленькою розповідь.

Роль метафори у щоденному житті

Образність і чуттєва забарвленість метафори так найглибші, що її нерідко вживають для впливу на свідомість і підсвідомість людини. У власній практиці психологи і психоаналітики нерідко використовують метафоричні прийоми, щоб, впливаючи на психіку пацієнта, посприяти розібратися йому під внутрішньоособистісних дилемах. Обширно відома роль метафори в маркетинговій діяльності. Зорові, звукові і нюхові образи, зроблені з її допомогою, будять уяву, розвивають фантазію, допомагаючи споживачеві без видимого тиску зовні зробити певний вибір. Подібні техніки іменуються маніпулятивними. У цьому зв’язку також слід згадати й про роль метафори в політичній сфері, де дуже зріс, особливо в найближчим часом, ентузіазм до дилеми і методам маніпулювання людиною, і метафора тут робить дуже результативну роль.