Колись вважалося, що дрібна одиниця будови хоч якої речовини — це молекула. Потім, з винаходом більш масивних мікроскопів, населення землі з подивом відкрила собі поняття атома — складової частинки молекул. Здавалося б, куди менше? Між тим, ще пізніше з’ясувалося, що атом, в свою чергу, складається з більш маленьких частин.

Спочатку Двадцять століття англійський фізик Резерфорд Ернест відкрив наявність в атомі ядер — центральних структур, конкретно цей момент позначив початок ряду безмежних відкриттів, що стосуються пристрою маленького структурного елементу речовини.

На сьогодні, грунтуючись на ядерній моделі будови атомів і завдяки численним дослідженням, зрозуміло, що атом складається з ядра, яке оточене електричним хмарою. У складі такого «хмари» — електрони, або прості частинки з негативним зарядом. До складу ядра, навпаки, входять частинки з електрично позитивним зарядом, що отримали назву протони. Вже згаданий вище англійський фізик зумів стежити і потім змалювати це явище. У Одна тисяча дев’ятсот дев’ятнадцять році він проводив дослід, який полягав у тому, що альфа-частинки вибивали ядра водню з ядер інших частин. Таким макаром, йому вдалося дізнатися і обгрунтувати, що протони — не що інше, як ядро атома водню без єдиного електрона. У сучасній фізиці протони позначаються знака p або p + (позначає позитивний заряд).

Протон в перекладі з грецького означає «1-ий, основний» — проста частинка, що відноситься до класу баріонів, тобто щодо млосних простих частинок. Являє собою розмірене структуру, час його життя складає більше 2,9 х Десять (29) років.

Строго кажучи, не рахуючи протона, ядро атома містить також і нейтрони, які, виходячи з назви, не позитивно і не негативно заряджені. Обидва ці елементи іменують нуклонами.

Маса протона, в силу повністю тривіальних подій, тривалий час не могла бути виміряна. Зараз же зрозуміло, що вона становить

mp = 1,67262 • 10-27 кг.

Конкретно таким макаром виглядає і маса спокою протона.

Перейдемо до розгляду специфічних для різних областей фізики суджень маси протона.

Маса частинки в рамках ядерної фізики почастіше сприймає інший вид, одиницею виміру її є а.е.м.

А.е.м. — Атомна одиниця маси. Одна а.е.м. дорівнює 1/12 маси атома вуглецю, загальне число якого дорівнює 12. Звідси Один атомна одиниця маси дорівнює 1,66057 · 10-27 кг.

Маса протона, як слід, виглядає наступним чином:

mp = 1,007276 а. е. м.

Існує черговий метод виразити масу цієї позитивно зарядженої частинки, використовуючи інші одиниці виміру. Для цього спочатку необхідно прийняти як теорему еквівалентність маси і енергії E = mc2. Де с — швидкість світла, а m — маса тіла.

Маса протона в даній випадку буде вимірюватися в мегаелектронвольт або МеВ. Така одиниця виміру вживається тільки в ядерної та атомної фізики і служить для виміру тієї енергії, яка потрібна для переносу дещиці між двома точками в електростатичному полі. З тією умовою, що різниця потенціалів між цими точками дорівнює Один Вольту.

Звідси, беручи до уваги, що Один а.е.м. = 931,494829533852 МеВ, маса протона дорівнює приблизно

mp = Дев’ятсот тридцять вісім Мев.

Такий висновок був отриманий на підставі мас-спектроскопічних вимірювань, і конкретно масу в тому вигляді, в якому вона приведена вище, прийнято також називати і енергією спокою протона.

Таким макаром, орієнтуючись на потреби досвіду, маса маленької частинки може бути виражена трьома різними значеннями, в трьох різних одиницях виміру.

Не рахуючи того, маса протона може бути виражена відносно маси електрона, який, як зрозуміло, ще «важчий» позитивно зарядженої частинки. Дорівнює маса при грубому підрахунку і значущих погрішності в даному випадку 1836,152 шістсот сімдесят два по масі електрона.