Іменита «сталева леді», 1-ий прем’єр-міністр Великобританії жіночої статі, поки так і залишилася єдиною, була за рахунком Сімдесят один на цій посаді. Маргарет Тетчер, будучи ще Робертс (у дівоцтві) закінчила впізнаваний Оксфордський інститут (факультет хімії). Після вона вийшла заміж за Дениса Тетчера, бізнесмена і дуже вдалого людини, звідки і отримала прізвище, під якою прославилася.

В інституті вона займала місце голови обмеженої партії, при цьому знову ж була першою дамою, яка зайняла цю посаду. У Одна тисяча дев’ятсот п’ятьдесят-чотири року вона отримала ліцензію адвоката, а в Одна тисяча дев’ятсот п’ятьдесят дев’ять стала депутатом палати громад. З Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят одна з Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят-чотири рік вона займає пост секретаря міністерства пенсій і соцзабезпечення. У Одна тисяча дев’ятсот сімдесят — Одна тисяча дев’ятсот сімдесят чотири він працював міністром освіти.

З Одна тисяча дев’ятсот сімдесят п’ять року Тетчер стала главою Обмеженою партії, точніше, неоконсерваівного її напрямки. Основна стратегія під час передвиборної кампанії була зведена до наболілих економічних питань. Сильно багато суперечок викликало положення про боротьбу з профспілками. Зачепили також необхоімості приватизації та проведення ліберальних реформ. Перемога Тетчер стала тріумфом партії.

Будучи, Маргарет працювала по Двадцять годин в день, встигаючи при всьому цьому побут також дружиною і мамою. У неї був дуже щільний і напружений графік. В економічно млосні для Великобританії часи вона була зобов’язана приймати жорсткі рішення, незважаючи на всю критику на власну адресу. Наприклад, скорочувати дотації у депресивні райони країни. Але пізніше її вирішення все-таки принесли свої плоди — економіка піднялася.