Про те, що краще мати кошти, відкладені на останній випадок, переконувати нікого не доводиться. Але який випадок можна іменувати останнім? Тут уявлення багатьох розповзаються: хтось вважає, що це час безгрошів’я, а хтось усвідомлює під цим несподівану ситуацію і пов’язані з нею витрати. Тому багато хто відкладає засоби, що іменується, «на темний день». Але такої деньок може наступити в будь-який момент для вашого малюка, якого ви вислали в магазин за покупками або даєте кошти на обіди в школі. Адже ні для кого не таємниця, що наші дітки нерідко стають об’єктами здирництва з боку більш старших. І одні віддають кошти добровільно, інші чинять опір, намагаючись зберегти свою власність, але підсумок, звичайно, один — кошти з кишеньки дітей перекочовують до старшокласникам. І тут з’являється проблема — як попередити таку ситуацію.

З одного боку, ви зможете самі приносити кошти в школу в кінці або початку кожного місяця, коли вчитель здає їх в бухгалтерію, або давати дитині домашні обіди з собою. Але така постановка не завжди перешкоджає рекету з боку старшокласників, коли вони можуть забрати у малюка шапку або черевики, зажадавши за їх повернення принести кошти. Дитина ж побоюється сказати вам через уявлення про доноси і так як може бути покараний вами за незбережені речі, тобто він опиняється в замкнутому колі, І це коло невирішених проблем може штовхнути його до крадіжок у власних однокласників, коли він лазить по кишеньках, вишкрібаючи дрібниця, щоб набрати відповідну суму викупу, який виростає деньок ото днинки, або потихеньку виносить з будинку кошти і речі, зникнення яких ви не помічаєте або просто не надаєте значення, не завжди знаючи точно, скільки коштів було в гаманці. Або ваша дитина йде на рекет більш слабеньких товаришів, тобто свавілля породжує свавілля. І пізніше, коли його вже ніхто не примушує приносити кошти, дитина не може загальмувати, продовжуючи витягувати кошти у слабеньких або красти у власних товаришів або батьків. І коли ви, врешті-решт, розумієте, що ваша дитина стає правопорушником, або вам доповідають, що він затриманий на місці злодіяння, ви конвульсивно починаєте знаходити причину що відбувся. А чи можна уникнути таких ситуацій. Якщо ситуацію можна передбачати, то і протистояти теж можна. І якщо вам стало зрозуміло, що в школі або поряд з магазином, куди нерідко прогулюється ваша дитина, бувають випадки здирництва, повідайте дитині, як йому поводитися:

1. Якщо ви припускаєте, що дитина може піддатися насильству, пов’язаному з вимаганням коштів, покладіть кошти на обіди або на покупки у внутрішню кишеню, про наявність якого знає тільки ваша дитина, а в гаманець покладіть Два — П’ять тисяч, які ваша дитина може дати нападникам:

2. Дитина не повинна пробувати захистити кошти будь-якими засобами, ставлячи під небезпеку своє життя, якщо він побачив вимагачів дуже пізно, не варто рятуватися втечею, вони його в будь-якому випадку наздоженуть, тоді і можуть завдати сильні травми, яких можна було б уникнути.

3. При першому вимозі засобів дитина повинна добровільно дати гаманець з завчасно приготованими засобами, сказавши, що це були кошти, які ви йому дали на обіди або на хліб. Віддаючи засоби він повинен робити вигляд розстроєного людини, у якої забрали останнє і тут же йти, не заходячи в магазин. Продукти, які ви йому доручили придбати, він повинен буде взяти в іншому магазині. Щоб йому повірили до кінця, він може сказати: «Хлопці, мене мати лаятиме, може віддасте гроші».

Бачте, правила поведінки дуже легкі і дитині буде просто з ними впоратися, якщо ви завчасно підготуєте його до такої ситуації. Дитина повинна знати, що ці кошти йому дано батьками не на цукерки або втіхи, а для збереження свого життя і здоров’я, і він ні за яких обставин не повинен їх витрачати, а на цукерки ви йому завжди дасте відповідну суму, з перших років власного життя дитина повинна знати, що кошти, залишені для злочинців це його «недоторканний запас», його шлях до порятунку.

Але не тільки лише дітям необхідно мати заначку, вона більш принципова і нам, дорослим. Але ми не маємо на увазі кошти, які приховують один від одного подружжя, щоб витратити їх на власний розсуд. Ми говоримо про заначці, яку необхідно мати в будинку, якщо хтось із батьків п’є або вживає наркотики. Адже ні для кого не таємниця, що сп’яніла папаша, шукаючи засоби, щоб похмелитися, або молодий наркоман, який шукає кошти на укол, більш небезпечні вуличних грабіжників. Вони здатні на терор по відношенню до своїх б