Легеневе серце.

Стан перевантаження і гіпертрофії правих відділів серця, що виникає при набутих неспецифічних захворюваннях легенів, тромбоемболії легеневої артерії і т. д. В базі — збільшення тиску в малому колі кровообігу. Розрізняють гостре (протягом декількох годин, днів), підгострий (протягом декількох тижнів, місяців) і хронічний (протягом багатьох років) розвиток легеневого серця. До нього приводять: захворювання, що вражають легеневу тканину (придбаний обструктивний бронхіт, емфізема легенів, пневмосклероз, інфаркт легені, неосяжні пневмонії), конфігурації косгно-м’язової системи, що забезпечує вентиляцію легенів (млосні форми викривлення хребта); первинні ураження легеневих судин.

Симптоми і течія. При гострому та підгострому легеневому сердечко — симптоми, відповідні для інфарктної пневмонії. Наростають ознаки дефіцитності правих відділів серця, набухають шийні вени, зростає печінку. При придбаному легеневому сердечко відзначається задишка, ціаноз, підвищення числа еритроцитів, гемоглобіну в периферичній крові, уповільнення СОЕ.

Визначення проводиться на підставі клінічних даних, конфігурацій електрокардіограми і рентгенограми легенів.

Зцілення гострого і підгострого легеневого серця є до цього зціленням тромбоемболії легеневої артерії, а придбаного — містить в собі серцеві, сечогінні засоби, застосування гепарину, гірудину, п’явок, кровопускань, киснетерапії і орієнтоване на зменшення проявів кисневого голодування тканин і дефіцитності кровообігу. Фізичні навантаження обмежують.