Кримінально процесуальне право (УПП), будучи галуззю права, регулює роботу прокуратури, суду, слідчих органів по порушення і розслідування кримінальних справ.

Норми УПП регулюють взаємодії між людьми або групами в області судочинства, також виникають між органами країни, посадовими особами та громадянами країни.

Кримінально процесуальне законодавство має на меті захистити права та інтереси організацій і людей, постраждалих від різних злодіянь, також особистість від нелегального звинувачення, обмеження її прав або засудження.

Процесуальна діяльність являє собою сукупність процесів обвинувачення, захисту і судочинства, функції яких розділені один від одного, іншими словами, покладені на різні особи. Таким макаром, дана діяльність заснована на рівноправності сторін. Цей принцип зберігається на всіх стадіях кримінального процесу, починаючи з підготовчого розслідування і закінчуючи судовим розглядом.

Таким макаром, кримінально процесуальне право розглядає діяльність органів дізнання, дізнавача, слідчого, прокурора, суду та інших учасників кримінального судочинства, яка включає проведення підготовчого розслідування, розгляд справи в суді, винесення вироку та його виконання, також перегляд рішень для здатності захисту прав та інтересів осіб з метою виключення нелегального обмеження їх свободи. Всі дані заходи орієнтовані на забезпечення використання кримінального закону належним чином.

У задачки УПП, закріплені в Конституції, входять: захист прав людей способом жвавого розслідування кримінальних діянь, небезпечних дій неосудних, раціональне впровадження закону, вербування до відповідальності винуватих осіб.

Всі дані задачки покладаються державою на посадові особи, які мають належні можливості для втілення дослідження кримінальних справ.

Кримінально процесуальне право реалізує свої задачки по встановленої Кодексом процедурі. Так, при наявності приводів для порушення кримінальних справ проводиться відповідна робота, після цього всі матеріали віддаються в трибунал для прийняття рішення.

Не рахуючи посадових осіб, в УПД беруть участь особи, які залучаються до діяльності по справі в тому або іншому порядку. В даному випадку закон зобов’язує їх вчиняти певні діяння. Створення цих дій пов’язано з вчиненням органами та учасниками процесу власних зобов’язань і прав. Таким макаром, вони наділені кримінально — процесуальними правовідносинами.

Незважаючи на те, що кожен уряд має свої закони, в тому числі і кримінально процесуальне право, вони всі підкоряються певним принципам:

1. Відкриття кримінальної справи перебуває в залежності від обвинувача, при всьому цьому обвинувачений наділений правом його оскаржити в судовому порядку.

2. Трибунал є органом, який робить справу по виробництву, а попереднє розслідування робиться слідчим.

Стадії УП являють собою сукупність дій, які з’єднуються воедінижди загальними завданнями та висновками, які закінчуються прийняттям рішень належними органами.

Таким макаром, предмет кримінально процесуального права розглядає діяльність суду, органів дізнання і прокуратури, також справи з громадянами, які беруть участь у кримінальному процесі та супроводжуючі даної діяльності.

Необхідно підкреслити, що джерелом ГПП є Конституція, яка вміщує його норми і принципи: законності, винесення вироку тільки трибуналом, потаємні телефонних переговорів, листування, поштових повідомлень, також повагу честі і плюси людей.