Щоб виробнича та інша діяльність була безупинна, кожне підприємство має бути платоспроможності та ліквідності. Як ви розумієте, ліквідність передбачає здатність того чи іншого майна трансформуватися у валютну форму. Але в даному контексті ліквідність підприємства означає його здатність вчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми обов’язками. Зрозуміло, що більший інтерес представляє можливість контори повернути свої більш термінові борги. Настільки ж зрозуміло, що для цього в організації повинна бути досить ліквідного майна. Оцінку цій достатності проводять за допомогою особливої групи характеристик — коефіцієнтів ліквідності. До них відносяться коефіцієнт критичною ліквідності, загальної та абсолютної ліквідності.

Найбільший загальний показник як раз і носить властиве заголовок — загальний показник покриття. Він характеризує достатність ліквідного майна контори для покриття її самих термінових обов’язків. Як і всі характеристики ліквідності, даний коефіцієнт розраховується як відношення. Для розрахунку коефіцієнта потрібно поділити зворотні активи контори на величину її короткострокових обов’язків. Необхідно відзначити, що для характеристик ліквідності встановлені нормативні значення, а саме, даний коефіцієнт повинен бути більше 1, але менше 2. Нижня межа визначає достатність майна для покриття боргів, а верхня — ефективність використання цього майна. Більш ніж дворазове перевищення сукупної величини зворотних активів над терміновими обов’язками свідчить про неефективність їх використання. Якщо виключити з розрахунку суму сформованих припасів, то можна знайти коефіцієнт критичною (жвавої) ліквідності.

Сенс виключення припасів полягає в тому, що вони, з одного боку, є менш ліквідною складової зворотних активів, а з іншого боку, при реалізації нерідко дозволяють виручити тільки найменш половини ціни. Таким макаром, коефіцієнт критичної ліквідності вказує достатність ліквідних коштів у підприємства для покриття боргів у разі стягнення всієї величини дебіторської заборгованості. З особливостей розрахунку стає видно, що даний коефіцієнт не може бути більше розглянутого раніше, а нижня його межа також встановлена на рівні Один і пред’являє вимогу по ліквідності. При розрахунку даного коефіцієнта може знадобитися деяка коректування, яка дозволить враховувати тільки ліквідне майно. Справа в тому, що частина виключених припасів можливо виявиться більш ліквідною, ніж включена в розрахунок дебіторська заборгованість або грошові вкладення. В більшій мірі це відноситься до тієї частини готової продукції, яка реалізується на критеріях передоплати. Ціна цієї частини припасів слід включити в розрахунок. Що все-таки стосується сум незрозумілою дебіторської заборгованості, то її потрібно з розрахунку виключити, щоб не завищувати коефіцієнт. Не рахуючи того, слід не врахувати в розрахунку неліквідні грошові вкладення. Визначений таким макаром коефіцієнт критичною ліквідності буде ще більш чітким і наближеним до реальної ситуації.

Якщо в чисельнику показника кинути тільки повністю ліквідне майно, іншими словами кошти та майно, визнається їх еквівалентами, то результатом буде значення показника абсолютної ліквідності. Він змальовує долю обов’язків, яка може бути погашена одномоментно.

Дані коефіцієнти повинні неодмінно піддаватися аналізу. Простіше всього вчити їх зміну в динаміці, виявляючи тенденції. Наприклад, якщо коефіцієнт критичною ліквідності за певний період знизився з 1,5 до 0,9, то це абсолютно точно дозволяє судити про погіршення фінансового стану підприємства. Потрібно прийняття управлінських рішень, спрямованих на нормалізацію ситуації.