Кожен письменник робить у власному творі особливий світ, але хтось воліє все таки дійсність, а хтось диво. Доктор Толкієн відомий як творець великого світу, населеного магічними створіннями, чорнокнижниками, хоббітамі та іншими створіннями, але його книжки швидше для дорослих.

А ось цикл «Хроніки Нарнії», творцем якого є Клайв Льюїс, призначений для діток. Самі герої — це малюки, які потрапляють в магічну країну то через картину на стінці, то через платтяна шафа або хвіртку на задньому дворі. Тести, через які вони проходять, допомагають їм обрати вірний шлях, час від часу ціною помилок і розчарувань, але в кінцевому підсумку завжди долає добро.

Вобщем, стверджувати, що «Хроніки Нарнії» — цикл тільки дитячий, теж не можна. Льюїсу належить фраза про те, що книжки, які подобаються тільки дітям — нехороші книжки. Тому простота льюїсовських казок тільки уявна, за нею ховається відозву і до дорослого читача. Малюки нерідко потрапляють у ситуації, в яких розгубився б і дорослий, і не завжди з першого разу роблять вірний вибір. Але у них є те, чого нерідко не буває в житті — право на помилку.

У циклі «Хроніки Нарнії» сім книжок, протягом яких герої дорослішають, змінюються. Завдяки чарам у їх є можливість прожити життя заново, не допускаючи колишніх помилок, набуваючи досвіду, роблячи правильний вибір. До прикладу, в книжці «Лев, Відьма і платтяна шафа», дітки залишились правити Нарнією, але через багато років випадком знайшли хід у власний світ, куди повернулися знову дітками.

Популярність циклу стала ще більш після екранізації перших двох книжок із серії. Незважаючи на те, що кінострічки виглядають іноді зайве запаморочливими, видовище по-справжньому захоплюючим. Головне, що екранізація залишила головні моральні задачки, не знищивши глибини твору бездумним перенесенням діяння на екран. Вобщем, як ні непоганий був би кінофільм, книжка завжди дає більше.