Кіста Бейкера підколінної ямки — це доброякісна пухлина, яка розвивається з оборотної сторони суглоба коліна, в місці підколінної ямки. Виглядає як м’яке еластичне ущільнення, в результаті запального процесу зростає в розмірі.

Місцем утворення служать слизові межсухожільніх сумок, в які через вузенький щельовідні прохід потрапляє і накопичується рідина з запаленого суглоба. Досить нерідко кіста буває двосторонньою.

Передумови: Кіста Бейкера підколінної ямки може розвинутися самостійно або на тлі пошкоджень і деформації менісків, синовіту придбану форму, остеоартриту, остеоартрозу, ревматоїдного артриту, травми суглоба, ушкоджень суглобового хряща.

Симптоми: На самому початку хвороба протікає непомітно, може викликати малозначний дискомфорт. При промацуванні ущільнення виступає тільки при розгинанні колінного суглоба, при згинанні зменшується або зовсім зникає.

У міру зростання відбувається защемлення розташованих нервів, викликає поколювання й оніміння в області стоп, біль в підколінній ямці, обмеження в рухах, припухлість в області суглоба коліна. Часто може з’явитися труднощі при згинанні або розгинанні пальців.

Обтяження: Більш всераспространенним ускладненням захворювання є розрив кісти. Відбувається в результаті зростання освіти, провокує зростання тиску скопилася води. При всьому цьому рідина просочується в гомілку, сприяючи виникненню припухлості та біль, почервоніння і супроводжується місцевим збільшенням температури.

Кіста підколінної ямки може чинити тиск на великогомілкової нерв, викликаючи оніміння, слабкість або поколювання в нижній частині кінцівки. Досягаючи значимих розмірів, кіста може тиснути на лімфатичні, нервові і кров’яні судини в області під коліном, яке викликається набряком і болем гомілки. Освіта кісти сприяє виникненню варикозних захворювань гомілки.

Кіста Бейкера підколінної ямки може служити передумовою появи тромбофлебіту і тромбозу глибоких вен кінцівки. Ускладненням тромбозу може бути тромбоемболія легеневої артерії, яка відбувається в результаті відриву тромбу від венозних стін і його майбутнього пересування по організму.

Діагностика: Первинна діагностика захворювання проводиться на підставі звичайних проявів захворювання. Для чіткої діагностики нездорового призначають ультразвукове дослідження суглоба коліна, артроскопію (огляд порожнини суглоба за допомогою артроскопа), МРТ (томографію магнітно-резонансну).

Зцілення: Кіста Бейкера підколінної ямки може лікуватися як симптоматичними, так і конструктивними способами. При обмеженому лікуванні нездоровому призначаються курс терапії протизапальними продуктами, компреси, фізіолікування, внутрішньосуставні уколи (фармацевтичні блокади).

Якщо пухлина зростає і викликає біль, проводиться пункція. Кіста розкривається, звідти відкачується скупчення рідини за допомогою товстої голки. Далі порожнину промивається, і туди вводяться протизапальні стероїдні препарати. Обмежений спосіб зцілення не завжди дає хороший результат.

При досягненні пухлини величезних розмірів, також при значущих обмеженнях рухів і сильному здавлюванні нервових судин підколінної ямки, призначається зцілення за допомогою оперативного втручання.

Оперативне лікування проводиться методом операції, на якій робиться висічення кісти. Операція з видалення не представляє великих труднощів, робиться під місцевою анестезією, триває близько чверті години. Після операції з видалення кісти на місце розрізу накладається туга пов’язка або гіпс. Через П’ять — Сім діб нездоровому дозволено всеполноценно ходити.