Кіншаса, столиця Демократичної Республіки Конго (минулий Заїр).

Кіншаса — столиця Демократичної Республіки Конго. Цей найбільший порт на лівому березі річки Конго (Заїр) є одним з великих африканських міст на частини континенту, розташованої на південь від Сахари. Населення містечка складає 4,2 млн. мешканців.

З звільненням країни від колоніальної залежності в Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят році місто був період невтримного зростання. Кіншаса була заснована в Одна тисяча вісімсот вісімдесят один році англійським першовідкривачем Генрі Нортоном Стенлі, який іменував новий центр торгівлі Лео-польдвілем — на честь короля Бельгії Леопольда II.

У столиці розвинені текстильна, харчова, хімічна галузі індустрії, деревообробка, машинобудування і металообробка. Тут знаходяться мото-і велозавод, суднобудівні й судноремонтні верфі, підприємства індустрії будматеріалів. В районі Малупу знаходиться металургійний комплекс. Є міжнародний аеропорт.

Хоча Кіншаса розміщена на березі величної африканської річки в П’ятсот чотирнадцять кілометрів від Атлантичного океану, жваве річкове судноплавне рух не домагається океану, тому що цьому перешкоджають величезні водоспади нижче за течією річки. Тищі пасажирів аква транспорту, що прибувають з глибинних районів континенту, пересідають в Кіншасі на жд, авто-або авіатранспорт.

Центр містечка має повністю європейський вигляд. На тлі сучасних будівель виділяється кафедральний собор св. Анни, побудований в Одна тисяча дев’ятсот дев’ятнадцять році в неоготичному стилі і оточений парком з комплексом будівель такого ж стилю. Гарний вид на місто та його округи розкривається з гори Нгаліема. У містечку багато готелів, самим незвичайним з яких є «Окапі», що складається з одноповерхових будиночків, з’єднаних прихованими галереями. У Кіншасі перебувають Державний інститут і Державна академія розкішних мистецтв. Ентузіазм для туристів представляє музей місцевого побуту.

Незважаючи на сучасний вид висотних будинків у центрі містечка і в багатих житлових районах, для містечка властиві ті ж труднощі, що й для більшості постколоніальних міст. Половина мешканців столиці молодше П’ятнадцять років, а третя частина населення живе в трущобах. Економічний центр раз на рік заманює величезна кількість бідняків з інших районів країни. Це веде до підвищення кількості безробітних і безкровних, нестачі продовольства, пробкам на вулицях. Все ж, Кіншаса залишається адміністративним, культурним і розумовим центром республіки, відомим своїми вражаючими колекціями звичайного африканського мистецтва.

У травні Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто сім року президент Мобуту Сесе Секо був відсторонений від влади в результаті перевороту, очоленого з Лауренті Кабілою. Мобуту правил державою більш Тридцять років. Це він перейменував Демократичну Республіку Конго в Заїр в Одна тисяча дев’ятсот сімдесят одна році. Тищі міських жителів вийшли на вулиці столиці, щоб відсвяткувати відсторонення від влади Мобуту, який цілком зруйнував інфраструктуру країни. Одним з перших рішень Кабіли на посту президента було повернути державі колишнє заголовок.