Роман величавого Дюма про трьох мушкетерів і їх вірного друга д’Артаньяном пережив більше півтора століть і залишився коханим твором мільйонів читачів усього світу. Хлопчаки аж до цього часу грають в мушкетерів, екзальтовано повторюючи їх подвиги. Чудові фантазії письменника набагато пережили і самого творця, і вигаданих героїв. Хоча, чому відмінних? Дюма, природно, обожнював мовляти, що історія для нього тільки цвях, на який він вішає свої твори, але писав він свої творіння не на порожньому місці, ідеї черпав з життя.

З доблесним д’Артаньяном трапилося щось схоже. Письменник взяв долю реально наявного персонажа і використовував її на власний розсуд. Що у нього вийшло, ми всі знаємо. А ось яким був реальний Д’Артаньян, з плоті і крові, який залишив слід не на папері, а в реальному житті? Він майже в усьому схожий на власного літературного побратима, та й відмінностей у їхніх долях більш ніж досить.

Загальновизнаним макетом книжкового героя історики та літературознавці вважають збіднілого гасконских дворянина Шарля де Бац Кастельмор д’Артаньян. До речі, ім’я д’Артаньян дісталося Шарлю від мами. Воно у Франції було більш відоме, ніж ім’я батька де Бац Кастельмор, тому що материнські корінці сходили зі старого та авторитетного роду Арманьяк. Зрозуміло, чому Шарль зволів здатися в Парижі під ім’ям мами. Д `Артаньян, як і в книжці, вступив в мушкетерський полк, де вірою і правдою прослужив Шістнадцять років, з Одна тисяча шістсот тридцять по 1646. Правда, владикою в його час був Людовик XIV, а кардиналом — Мазаріні. Дюма переніс власного героя в більш ранні часи.

Д’Артаньян показав себе хоробрим бійцем, брав участь у майже всіх битвах, ріс у чинах. У Одна тисяча шістсот сорок шість році мушкетер заслужив особливе розміщення кардинала. Він робив делікатні доручення кардинала Мазаріні з постійним успіхом. Більш повагу досвідченого вояка й дипломата відчував повелитель. У двох могутніх правителів країни д’Артаньян скористався необмеженою довірою.

У Одна тисяча шістсот шістьдесят сім р. Шарль де Бац Кастельмор офіційно став графом д’Артаньян. До цього часу старий боєць встиг одружитися, завів двох синів, дослужився до генеральських чинів. Але, як і до цього, по першому кличу короля сідав в потерте сідло і відчалює на ще одну війну. У бою, як реальний герой, він і закінчив своє життя. У липні Одна тисяча шістсот сімдесят три Д’Артаньян помер при облозі Маастріхта. Дізнавшись про це, Людовик XIV вимовив, що розгубив людини, якому безмежно довіряв і який з честю робив найскладніші його доручення.

Можна тільки поспівчувала французькому королю і сказати спасибі величному романістові Дюма, який доніс до нас образ знаменитого героя.