Кав’ярня Queen’s Lane Coffee House була відкрита посеред Сімнадцять століття, саме в цей момент, коли у Великобританії в моду увійшов кави. Немає нічого незвичайного, що це вийшло конкретно в Оксфорді: це містечко завжди був центром самих передових думках і тенденцій. Це було дуже комфортно для студентів Оксфордського інституту, відразу після занять могли зайти сюди, випити чашечку кави і сидіти скільки завгодно.

Кафе існує й донині, виключно в ній уже пластмасові столи та інтернаціональне меню. Тут і зараз можна зустріти відпочиваючих студентів. Відкрив цю кав’ярню в Одна тисяча шістсот п’ятьдесят році турецький єврей на ім’я Яків. Його прізвище в історії не збереглася.

Великобританія стала родоначальницею кав’ярень по всій Європі. Відразу після відкриття закладу на Куїнс-Лейн була відкрита кав’ярня в Лондоні. А пізніше кав’ярень стало сотки. До речі, конкретно з кав’ярнями пов’язана традиція давати чайові: ті, хто бажав отримати сервіс краще, кидали монетки в спеціальну ємність з написом «Для забезпечення жвавого обслуговування».

У кафе завжди було душно, шумно і накурено. Хто тільки не приходив у ці заклади: і політики, і бінесмени, і студенти, й інтелігенти. У народі ці місця стали жартівливо іменувати копійчаними інститутами: тут можна було отримати більше відомостей, ніж на нудних лекціях в університетах. У деяких кафе була дуже дивна і раптова доля. Приміром, заклад «Кавовий будинок Джонатана», де збиралися зазвичай відпочити маклери, в один момент перевтілився у відому Лондонську біржу.

Популярність кафе погубив зростання цін на імпорт кави. Встояли малість. Ті, які встояли, з плином часу набули сучасного вигляду.