Період правління Катерини Другої вважається золотим століттям російської монархії і ерою Просвітництва. Зайнявши престол, імператриця провела ряд реформ і перетворень, підсумком яких став неспішний, але неухильне зростання добробуту країни і благоденства підданих. Перед тим, як стати самодержавної правителькою, вона оцінила стан справ в імперії і розробила власного роду програмку дій щодо зміцнення і збільшення Рф. Один з головних пт цієї програмки — це поширення освіти і повсюдне просвіта цивілізації, розвиток культури і науки.

Інший пункт був орієнтований на посилення економіки країни. При Катерині були розроблені і освоєні багато злачні землі, адже країна як і раніше залишалася аргарной. У той же час були випущені і перші паперові засоби. Продукти стали в достатку відчалювати на експорт у західні країни. Була покращена і правоохоронна система країни. Імператрицю характеризує як дуже освічену даму, вона багато читала, знайомилася з працями філософів, листувалася з якимись західними мислителями. З наближеними була ввічливою і уважною, намагалася сподобатися і бути приємною. Будучи фанаткою Монтеск’є, вона стверджувала, що за власним положенню Рф потрібно бути абсолютною монархією. Феодалізм і експлуатацію вона засуджувала.

Приїхавши в Російську імперію ще зовсім дитиною, вона змогла стати для імперії найкращою правителькою, ніж був її чоловік. Петро Три боявсь перед австрійським царем і на догоду йому готовий був поступитися своїм народом і повернути Австрії землі, так рясно политі кров’ю російських. Це стало поштовхом до обурення. Катерина ж, на відміну від чоловіка, завжди дотримувала інтереси народу, представляла. Її ера названа час освіченого абсолютизму і характеризується як один з самих конструктивних періодів у розвитку країни. Вона стала для РФ другого Петром Першим.