Голландія — країна по-справжньому культурно розвинена, і тут не тільки лише власну мову і народні звичаї, та й особлива література, музика, неодмінно живопис і, природно, кіно.

Знаковою фігурою голландського синематографа є режисер Йос Стеллінг, творець впізнаваних картин «Ілюзіоніст», «Стрілочник», «Летючий голландець».

У дитинстві Йос Стеллінг роз’їжджав укупі з батьком-пекарем в на його ровері, сидячи в маленькій коробці. В коробці була пророблена діра, через яку хлопчисько лицезрел життя рідного містечка Утрехта. Це особливе становище, коли ти бачиш, а тебе немає, ця коробка з діркою — як павільйон і камера — навічно залишилися з ним. З плином часу Йос зміркував, що камера — це не тільки лише метод подивитися на світ, та й посередник між ним, режисером, і світом.

Кіно Йоса Стеллінга — це, неодмінно, авторське кіно, але виникнення кожної новітньої стрічки з нетерпінням очікують не тільки лише елітарні критики, але звичайні глядачі. Може бути, справа тут у тому, що для самого режисера, за його словами, глядачі — це важлива частина всієї конструкції кінофільму. Для нашого глядачі Стеллінг став відомий і близький по «Фестивалю фестивалів» в Дві тисячі році в Петербурзі, де він представив еротичну малометражних кінофільм «Зал очікування».

Специфічною рисою його естетики став колір, прийом рухомий камери і нелюбов до діалогів, які, на думку режисера, перетворюють актора в «балакучих голів», виключаючи з кінофільму життя як щось, що фіксує, начебто вловлює камера. Конкретно колір Стеллінга здатний передати дрібне зміна в настрої героя і почуття глядачем всієї ситуації, а камера, рухаючись за героєм, акомпанує його в життя, а не навпаки, герой заходить або виходить з кадру.

Йос Стеллінг на даний момент володіє кінозалом і кафе в рідному містечку, що робить фінансово незалежних і дає можливість працювати над кожним фільмом у своєму темпі, смакуючи кожен крок.