Чим більше на кухні різних за формою і розмірами ножів, тим зручніше готувати. Природно, величезна кількість посуду це не виключає, але гострі ножики — це запорука успіху. В особливості при роботі з м’ясом. Але звичайному господині сокиру для оброблення м’яса, мабуть, і не потрібний. Справа в тому, що є кандидатура — топірці для рубання м’яса, і за розмірами істотно менше, і в застосуванні більш зручні. Чим вони відрізняються і якими мають бути, ми і з’ясуємо далі.

Для початку слід вірно усвідомити, що сокира для рубання м’яса може мати різні властивості, які залежать від його призначення. До прикладу, якщо він береться на полювання для обробки трофея прямо на місці, то він повинен не тільки лише відмінно управлятися з кістками і сухожилками, та й не навантажувати мисливця. Адже якщо його кинути у машині і в гонитві за звіром піти далеченько в гущавину, це принесе якісь незручності. До того ж такий сокиру для м’яса повинен бути облаштований безпечними насадками на лезо. Це необхідно для того, щоб не поранитися при необачному русі. Південноамериканські компанії випускають конкретно такі сокири з міцним лезом, легкі і з захистом. Часто пропонуються в наборі з мисливською ножиком — Кіннер, і конкретно з ним ділять піхви, що розміщуються на поясі.

Якщо ж сокира для рубання м’яса потрібен м’ясникові, який працює, наприклад, у магазині або на ринку, то він може бути самим реальним, млосним, міцним, з непоганим лезом. Зазвичай м’ясники — це міцні люди, досить сильні для того, щоб діяти цим млосним знаряддям. Природно, посеред їх сильно мало дам, тому для їх мускулатури такої інструмент можливо виявиться дуже величезним і млосним. Ну і вдома такої великої сокиру ні до чого.

Хоча якщо є домашнє господарство і власний обори, він може знадобитися. Часто для розробки туші в домашніх критеріях вживають буденний сокиру. Їм колють дрова і все, що цього просить. Природно, це не найкращий варіант, так як центри тяжкості і форма сокир різних видів істотно відрізняється один від одного. Тому сокиру для рубки м’яса навіть у домашніх критеріях повинен бути окремим.

Відмінна риса всіх сокир для м’яса полягає в їх формі. Вони повинні бути з маленькими виступами з боків леза, плавненько з’єднуються з основою і мають незначно увігнуті контури. Для дров же сокира повинен бути з прямими лініями, широкий по всьому контуру леза. Сокира для м’яса, не рахуючи того, повинен бути цілісним, іншими словами лезо і ручка повинні бути відлиті в суцільну конструкцію. Зверху на місце ручки прикріплюються накладки для зручності використання, хоча ймовірний варіант і зовсім без їх. Матеріал ручки таких сокир не ковзає в руках, а центр мас неодмінно розташований на середині леза (меж обухом і лезом). Тільки таким сокирою можна без особливих зусиль обробляти навіть самі товсті кістки.

До речі, сам удар повинен бути чітким, і при обробленні туші необхідно якомога менше лупити по одному і тому ж місцю, тому це може роздробити, а не розколоти кістки. Ось тому метал для сокири вживається дуже міцний, стійкий до корозії і подряпин. Часто м’ясники стикаються з проблемою подряпин і щербин, які залишаються після роботи. Такою сокиру неодмінно шліфується і підточується. Сокира для рубання м’яса робиться в головному за допомогою машин, але після чого проходить доведення і дошліфовка вручну. Такі леза дуже міцні і тривалий час не вимагають заточування. Але, якщо утворилися подряпини або щербини, то упоратися з ними дуже важко.

Топірець для рубання м’яса корисно мати вдома хоч якийсь господині, тому він розрахований не на рубку кісток, а конкретно на оброблення м’яса. До речі, приказка, що кухонний топірець — найкраща м’ясорубка. І це справді так! Час від часу перемелювати м’ясо не треба, а дрібно рубати його повсякденним ножиком важко і болісно. Тому малогабаритний топірець повинен бути вдома, а великий сокиру краще кинути м’ясникам.

Побільше вам смачних кулінарних шедеврів!