Скільки існує типів словників, важко підрахувати. Деякі з них широко відомі, інші являють собою реальну унікальність. Дуже велика група — одномовні словники, в яких містяться слова тільки одного (наприклад, російського) мови.

Орфографічний словник дає еталон правильного написання слова у всіх формах, а словник наголосів містить список слів з позначеним наголосом.

Тлумачні словники роз’яснюють значення слова, до цієї групи відносяться два найбільш упізнаваних словника російської мови — В. Даля і С. Ожегова. Багато словники вимагають посилань на їх впровадження в роботі. У неприємному випадку це плагіат.

Для того, щоб з’ясувати походження слова, користуються етимологічним словником, склад слова і те, як воно утворено — словотворчі.

За допомогою особливих словників можна підбирати антоніми, синоніми та пароніми.

Є і зборів більш великих мовних одиниць, ніж слова: фразеологізмів, крилатих слів, прислів’їв, приказок. І тут прикметне місце займає словник прислів’їв і приказок, складений В. Далем.

Бувають дуже екзотичні словники, з якими знайомі тільки специ. До них відноситься, наприклад, оборотний словник: в ньому слова розміщені в алфавітному порядку, але з урахуванням оборотного читання. Іншими словами на першому місці в переліку перебуває не те слово, яке починається на «а», а те, яке на цю букву завершується. Кому він може стати в нагоді — приміром, поетам, адже насправді це словник рим.

Незважаючи на велику кількість, у всіх словників, за останньою мірою, два загальних елементи: алфавітний порядок розміщення слів і таке поняття, як словник (з наголосом на «о») — перелік слів в посібнику.