Якщо вірувати статистиці, то америкоси за все своє трудове життя встигають поміняти П’ять — Дев’ять організацій. У свідомості ж наших співгромадян закріпився стійкий стереотип про необхідність триматися за своє робоче місце всіма силами. Працівник з декількома записами у трудовій книжці викликає підозру у кадровиків. Ми ж в основній своїй масі віримо в чарівну силу корпоративної солідарності і непохитно дотримуємося правилами і традиціями, прийнятим на певному робочому місці.

Зрозуміло, в кожному з виголошених підходів є своя дещиця раціоналізму, але все частіше ми стикаємося з південноамериканським підходом до працевлаштування. І тому причина швидше не ініціатива працівника, а жорсткі реалії російського ринку праці, коли посеред статей звільнення все частіше зустрічається «за скороченням» або «у зв’язку з реорганізацією».

Можна сказати, що людина щаслива, якщо робота стовідсотково відповідає його потребам, і варто витерпіти і страждати, коли праця на певному місці не приносить ні найменшого насолоди. Але росіяни зрідка звільняються без вагомих обставин, заради догоджання власних амбіцій.

Те, що необхідно знаходити роботу до вподоби, не викликає ніякого сумніву. Але як не помилитися, відповідаючи на запитання «яка робота мені підходить»?

Спочатку, потрібно усвідомити, чим повинна стати вам майбутня робота, адже люди по різному ставляться до вибору професії та робочого місця. Одні відшукують метод заробляти кошти, інших заманює перспектива кар’єрного росту та отримання здатності придбати соц статус, треті відшукують у власній роботі можливість втілити свої творчі або менеджерські амбіції.

Задаватися проблемою, яка професія підходить, на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства — не тільки лише доля юних. Навіть отримавши певний досвід і трудовий стаж, багато зобов’язані поміняти не тільки лише робоче місце, та й професію. І абсолютно образливо виглядає той факт, коли відучившись пару років у ВУЗі, витративши сили, час і кошти на отримання священного диплома юний спец не тільки лише не приступає до трудової діяльності за фахом, та й у майбутньому так вже до неї і не повертається.

Щоб спричинитися, яка робота мені підходить, людина йде по шляху меншого опору і відчалює за порадою, знімаючи з себе всю відповідальність за прийняття рішення. То це родичі, то викладачі або знайомі, охочих давати поради виявиться багато. Навіть результати тестів, стан яких можна зустріти в мережі або різних друкованих виданнях, методом відходу від відповідальності попереду себе.

Можна отримати тищу одна порада, як знайти професію всій власного життя, а в підсумку пізніше ще перепробувати себе в самих різних амплуа, до того як зустрінеш прийнятний варіант.

Щоб отримати найвищий шанс для успішного вибору завчасно визначаємо стратегію пошуку і непохитно дотримуємося всім Пт Нерідко саме такий метод вирішення проблем дає позитивні результати при вирішенні різних завдань:

— визначаючись, яка робота мені підходить, сходу беру всю відповідальність вибору на себе;

— поради і тестування розцінюю як допоміжний матеріал, все сприймаю критично;

— оцінюючи кожний вид трудової діяльності, збираю про нього найбільшу кількість інфи, чим більше дрібниць і аспектів я дізнаюся, тим вірніше буде мій вибір;

— зіставляю свої сили і вимоги, які пред’являє до людини будь певна професія;

— шукаю можливість ближче познайомитися з критеріями праці, по здатності дуже постараюся їх застосувати до для себе;

— приймаю жорстке рішення впоратися з усіма перешкодами на шляху до священної мети.

Начебто багато специ не справляло Вам сприяння у виборі майбутньої професії, на удачливість вибору впливає величезна кількість як неупереджених, так і особистих причин. Ніхто не може дати повністю вірну відповідь на самий нерідко задається юними людьми питання — «яка робота мені підходить». Тільки особисте завзяття і бажання стати реальним спецом у власній області допоможе досягти очікуваних результатів.