Виконуючи які-небудь вправи, ми не просто використовуємо свій час з метою витратити його, нам потрібен певний підсумок занять.

Більш того час від часу варто поміняти стратегію заслуги результату, тому що кожен організм суто індивідуальний і по-різному реагує на навантаження.

Спробую роз’яснити це на прикладі межі еластичних деформацій, на прикладі пружини, якщо по-простому. Зможете взяти пружину і випробувати її розтягнути, коли ви її відпустите вона сприйме своє початкове положення. Але існує такої межа, коли ви посильніше розтягніть пружину і вона вже не повернеться в своє початкове положення. Це означає, що ви дали величезну навантаження на пружину, ніж вона може витримати, ви перевищили межу еластичних деформацій пружини.

Також і з тренуваннями, коли ви перевищуєте межа навантажень на організм, то йому необхідно більше часу на відновлення, ніж при навантаженнях, не переважаючих даний межа. Ви напевно помічали, що коли тренуєте висоту стрибка, ви не зможете вистрибнути навіть на ту висоту, отримували, коли ще не займалися стрибком? Або при тренуванні кидка відсоток попадання практично залишається на місці. Начебто ви не намагалися, а ваша форма залишається практично на місці. Вирішення цього завдання дуже близько з вами. Вам необхідно приростити час на відпочинок або знизити навантаження. Тоді і ви відразу помітите, як ваша баскетбольна форма стала вам мала (якщо ви збільшуєте власний зріст).

Підсумок занять знаходиться в персональній залежності від відпочинку між тренуваннями. Задачка спортсмена підібрати навантаження дуже наближені до кордону, але не перевершувати його. Тоді він зуміє отримати найбільший підсумок занять.

Тренуючи витривалість, не виснажуйте організм кількістю підходів, краще зробіть найменшу кількість але більш якісно робіть кожен підхід, наприклад човниковий біг.

І пам’ятайте, що підсумок занять це те до чого ми прагнемо, і йти до цієї мети необхідно прямою дорогою, а не через обхідні шляхи.