В Рф 8 березня — святечко дам, весни і краси, хоча його виникнення має політичну базу і пов’язане з боротьбою дам за незалежність і рівноправність.

8 березня 1857 жінки-текстильниці вийшли на вулиці Нью-Йорка з протестом проти низької зарплати і досить критерій праці. Їх вимоги були задоволені, і після чого з’явилися дамські профспілки. Ця була перший перемога дам в боротьбі за свої права.

У Одна тисяча дев’ятсот десять році проходила Друга міжнародна конференція дам в Копенгагені, на якій впізнаваний німецький політик Клара Цеткін запропонувала затвердити свято — Інтернаціональний дамський деньок. Визначеної дати призначено не було, але ідею святкування дамського денька нерідко приписують конкретно Кларі Цеткін. І конкретно вона вважається тією ж дамою вигадала свято Вісім березня

З Одна тисяча дев’ятсот одинадцять по Одна тисяча дев’ятсот тринадцять року Інтернаціональний дамський деньок відзначався навесні в різних країнах в різні дні календаря.

В Рф цей свято в перший раз відзначався в Петербурзі 8 березня 1913. Влада дозволила провести «наукове ранок по жіночому питанню» на Полтавській вулиці в приміщенні Калашниковської хлібної біржі. Обговорювалося право голосу для дам, забезпечення материнства і інші питання.

Двадцять три лютого 1917 по старенькому стилю дами Петербурга вийшли на вулицю з вимогами «хліба і миру» та виборчого права для їх. По новенькому григоріанським календарем це було як раз Вісім березня.

З приходом російської влади Інтернаціональний дамський деньок зробили офіційним муніципальним святом.

З Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят п’ять року деньок Вісім березня став неробочим. У російське час в сей день уряд зазвичай справляло звіт про реалізацію політичних заходів, які проводилися у відношенні дам.

Після розпаду Радянського Союзу дамський деньок розгубив свою політичну спрямованість. На даний момент це просто свято всіх дам, коли вони є об’єктом особливої уваги й теплого справи з боку хлопців.