Сучасна цивілізація неуявних без розвиненої банківської системи. Банки регулюють валютні потоки, допомагають розвивати економіку, з банків починаються локальні та світові кризи. Банківськими послугами, в тій чи іншій мірі, користується кожен з нас. Важко для себе уявити, що був час, коли у світі не було жодного банку.

Але вже в самих старих країнах були люди, які майстерно займались валютними операціями. Як винайшли кошти, з’явилися міняйла і лихварі. Це ще не банки, але взяти у їх у позику, за раніше обговоривши терміни повернення і відсотки вже не можна. Лихварі процвітали в усіх старих державах від Вавилона до Старої Греції.

Римської імперії 1-ая в історії відкрила величезні банки, подібні сучасним, тоді ж з’явилися першими податкові відрахування. Великі місцевості і жвава торгівля диктували необхідність жорстких правил і суворих гарантій у валютному відозві. Відоме Римське право законодавчо регулювала діяльність перших європейських банків.

Юна християнська релігія, яка змінила старий багатобожжя, поставилася до банківської ідеї войовничо. Лихварство було оголошено тяжким гріхом. За напоготові липових купюр людей живцем варили в олії. Але за вбивство клинком легше пробачити, ніж банкіра або лихваря. Банківська справа згасло і пішло у підпілля. Але, як виявляється, зростаюча економіка держав вже не може обходитися без банків.

Банківська система відродив орден Тамплієрів. Валютними операціями та типовими вексімлямі займалися ювеліри і великі торговці. Лихварство і депозити перебігли в руки іудеїв, релігія яких не лицезрела в цьому нічого огидного. І, врешті-решт, в Одна тисяча шістсот дев’яносто чотири році група британських негоціантів в підсумку переговорів уклала з царським урядом угоду. Негоціанти давали королю величезну суму в борг, повелитель офіційно дозволив відкрити в Лондоні банк. Так з’явився Британський Банк, наявний і донині. Ну а спільно з першими багатіями пізніше з’явилися і перші благодійники.