У Одна тисяча двісті тридцять два року іспанські лицарі взяли в облогу місто Алхесірас, окупований раніше арабами. Обложені застосовували пристосування, які, як відзначали сучасники, з гуркотом і димом викидали камінчики на величезну відстань, що викликало панічний жах у людей і конячок. Це і був один з перших випадків в Європі впровадження вогнепальної знаряддя.

Вогнепальною іменується знаряддя, що приводиться в дію силою згоряння пороху.

Предок сучасної гармати іменувався модфа. Це була маленька залізна труба з міцним дном і товстими стінами прикріплена до довгого деревного бруса. У неї насипали порох і закладали залізне ядро або камінь. Порох підпалювали за допомогою жаркого гнота або розпеченого сталевого прутка. Влучність такої стрілянини була невелика. Для зручності модфу клали на деревну рогатку або фортечний стінку.

Основний вплив модфи на нападників полягало в сильному шумі і димі з полум’ям, яке викликали жах у нападників. Також головним призначенням таких знарядь було руйнування фортечних стін. Що все-таки стосується ядра, то воно було порівняно маленьким і відлітало не дуже далеченько. Тільки з часом вогнепальну зброю удосконалилося так, що нападники стали боятися ядер.

Справа в тому, що в поточний час в Європі було фактично невідомий порох — суміш деревного вугілля, селітри і сірки. Він був відкритий китайцями в V-VI ст. нашої епохи і вживався для пристрою різних феєрверків під час святом.

Тільки після того, як європейці відкрили секрет виробництва пороху, він став вживатися у вогнепальній зброї.

Перший довгоствольні знаряддя з’явилися лише посеред XIV століття. Тоді ж стали відливати особливі ядра. Спочатку XVI століття з’явилася бомба — ядро, начинене порохом, що ще більше збільшувало руйнування. З її допомогою можна було не тільки лише руйнувати стінки, та й винищувати боєць супротивника. Приблизно в цей час виникає і стрілецьку зброю, стріляємо кулястими свинцевими кулями.

Спочатку XIX століття була придумана шрапнель — снаряд, начинений консистенцією пороху й куль. Він розривався в повітрі і міг вразити величезну площу. Шрапнель стала масивним знаряддям боротьби з наступала піхотою або кіннотою.

Але реальну революцію в розвитку вогнепальної знаряддя справило винахід нарізної снаряда. Завдяки тому, що він крутився під час польоту, збільшувалася пролітає ним відстань і влучність стрільби.

Винахід автоматичного знаряддя, одним з перших зразків якого є кулемет Гатлінга, змінило всю стратегію ведення бою. З засобу нападу вогнепальна знаряддя стало засобом захисту, за допомогою якого можна було призупинити наступаючого противника і змусити його перейти до оборони.