Розвиток підприємництва в Росії початок з періоду Одна тисяча вісімсот шістьдесят чотири — Одна тисяча дев’ятсот сімнадцять років, коли незалежно від правлячої влади і їх указів розкривалося все більша кількість фабрик і мануфактур, де працювали мільйони людей. Конкретно в цей період відбувався відтік сільських мешканців з сіл в місто. В цей період відбувалося кількісне, а не високоякісне розвиток. Збільшувалася кількість компаній, які у власній роботі використовували застарілі, неефективні способи, але завдяки безперервній формі роботи, всі вони ж мали більший прибуток.

До середини Двадцять століття стало зрозуміло, що розвиток підприємництва в Рф, в той час ще СРСР, знаходиться цілком у владі країни. На відміну від Великобританії російське, а потім і російський уряд пробували взяти кермо влади малим і середнім справою в свої руки. Такою зайвий контроль привів до організації великих компаній — монополістів, які не дали шансу на життя маленьким особистим фірмам. З переходом в кінці Двадцять століття до системи ринкової економіки розвиток підприємництва в Рф отримало формальну свободу. З цих пір уряд закінчив втручатися у ведення особистого бізнесу, ніж ситуацію не дуже полегшила. Для того щоб розвиток підприємництва в Рф відбувалося дуже відмінно необхідно було зробити умови, при яких би була здорова конкурентність, відсутні зайві податки, була сформована законодавча база.

Необхідно відзначити, що на відміну від великого бізнесу розвиток особистого підприємництва в Рф має багаторічну історію. Його початок можна віднести до часу виникнення негоціантів. Насправді, вони й були першими персональними бізнесменами. Вони прославилися на весь світ, зробивши такі містечка, як Новгород, Псков, Київ та ін центрами торгівлі і ремесла. Активна фінансова діяльність негоціантів призвела до того, що ці містечка своїм багатством могли конкурувати зі столицею.

Скасування кріпацтва стала початком особистого підприємництва в сфері сільського господарства, коли фермери почали продавати на ярмарках продукти власного виробництва. До початку Двадцять століття особисті підприємці отримали деякий приз у вигляді фіксації цін на продукти і допомогу з боку країни. Насправді, в той час особиста торгівля контролювала роздріб, а оптові реалізації були підпорядковані муніципальному апарату. НЕП став передвісником комуністичних часів, коли розвиток підприємництва в Рф загальмував на кілька десятиліть. Цікаво, що комуністичний лад не тільки лише витіснив цей пласт економіки, та й вселив у голови людей ідею про те, що організовувати власний бізнес і жити краще, ніж інші — це ганебно і не по-радянськи. Це відсунуло Росію в плані економічного розвитку по Європи або Америки на кілька десятиліть назад і з цього, коли спочатку 90-х років минулого століття були дозволені різні форми спільного підприємництва, люд просто виявився не готовий до цього ні морально, ні матеріально.

Розуміння того, що виділятимуться посеред інших і жити краще за рахунок своєї підприємливості не ганебно, стало приходити до росіян зовсім не так давно. На сьогодні бажання працювати на себе, будувати власний бізнес виникає у багатьох людей, але несформованість інституту малого та середнього підприємництва втрачає позитивні починання прямо на корені. Проби виростити насіння західного досвіду на російському грунті нерідко завершуються бідами, так як Наша батьківщина дуже самобутня і її особливості не тільки лише необхідно врахувати, а спиратися на їх, створюючи певну програмку дій.