Про правила роботи з жорсткими дисками (вінчестерами, HDD) вже сказано сильно багато, але як і раніше, як і раніше, постає питання, як вірно поділити жорсткий диск. При цьому, що особливо запаморочливо, як новенькі, так і комп’ютерні гуру з довголітнім досвідом все ще страждають сумнівами про коректність власного вибору. Інфи про те, як поділити жорсткий диск, досить багато, але вона особисто. Розбивши вінчестер спецефічними чином, юзер звикає до такого стану речей, приймаючи його як належне. Вже ось, справді, — консерватизм у чистому вигляді. Зрозуміло, рекомендація «роби як я» в цьому випадку повністю дурна, тому розглянемо більш ретельно наявні варіанти, як поділити жорсткий диск.

Усередині жорсткого диска знаходяться кілька залізних або пластмасових дисків з магнітним шаром, на який методом намагнічування записується інформація. Щоб програмки змогли з ним працювати, потрібно зробити логічну структуру, так іменований розділ, і відформатувати його. Після чого будь-яка операційна система зуміє «побачити» підключений до компу жорсткий диск. Наприклад, вираз «диск С» означає, що на вінчестері існує вірно відформатована в будь-який файловій системі розділ, якому присвоєно буквене позначення. Юзер може копіювати на нього і з нього будь-які файли, іншими словами працювати звичайним чином. Все дуже просто і зрозуміло: «диск С» — це і залізна коробка в корпусі, а «диск Д» — це він і інша, зовні така ж. При підключенні такого вінчестера до іншого компу зі своїм жорстким диском буквене позначення стане іншим, але всі інші особливості збережуться.

З виникненням ємних моделей HDD, ємність яких перевершувала Сто Гб, дуже гостро стоїть стояти питання як поділити жорсткий диск. Справа в тому, що на магнітній поверхні може бути створений не один розділ, а кілька, в межах доступного дискового об’єму. Кожен розділ отримує свою літерку. Іншими словами, пристрій одне, а відображуваних дисків на ньому кілька. На фізичному рівні ніяких міток на поверхні не ставиться і вінчестер може бути повторно розбитий (розбитий) як завгодно і коли завгодно. Пам’ятайте мульт про Десять шапок з однієї шкури? Так і з вінчестером: можна зробити один великий розділ на весь диск, а можна хоч 20. Саме тому всі бажають з’ясувати, як поділити жорсткий диск.

Розбивка проводиться особливими програмками. Більшою популярністю користуються Paragon Partition Manager і Acronis Disk Director. Новий вінчестер потрібно підключити до компу, на якому встановлена Windows, встановити і запустити бажане додаток. Графічний інтерфейс дозволяє виконати розбивку навіть новенькому. Головне — обрати конкретно новий диск, а не робочий. Як поділити жорсткий диск на ноутбуці? Для цих цілей є завантажувальні DVD диски з вищеназваними програмками. Завантажившись з їх, юзеру надається той же самий вдалий графічний інтерфейс. Припустимо поступити ще простіше і виконати розбивку засобами Windows. Для цього необхідно завантажитися з диска дистрибутива Windows. У вікні вибору диска для установки будуть підказки, дотримуючись яких можна зробити розділ (-и) на новенькому вінчестері.

Зазвичай важко вирішити, зробити один розділ на весь диск або кілька. Переваги одного розділу:

— вся інформація видно відразу і немає необхідності згадувати, на якому розділі знаходиться той або інший файл. Кінострічки лежать в папці «Фільми», музика в «Музиці» і т.п.;

— немає заморочок з підбором відповідного розміру кожного диска (розділу). Місткість обмежена загальним обсягом HDD;

— дефрагментацію проводити зручніше.

Недоліки:

— нереально використовувати засоби клонування, що дозволяють стрімко і просто отримати свою налаштовану операційну систему, а не встановлювати, в разі необхідності, з дистрибутива з наступною установкою відповідних програм;

— файл підкачки при невірній налаштуванні (динамічний) виявляється фрагментованим.