Як ми запам'ятовуємо

Якщо людина захоче освіжити в своїй пам’яті спогади про відвідані місцях, тих в яких побував за час відпустки, він може переглянути фотографії і зібрати необхідну для цього інформацію. Кожна фотографія несе в собі конкретну інформацію про те чи іншому моменті. Однак це недостатньо вдалий спосіб, для розуміння принципу функціонування пам’яті.

Процес фіксації в пам’яті не зводиться лише до розглядання уявного альбому з певними об’єктами запам’ятовування, як у випадку перегляду фотографій. Навіть навпаки це активний і спрямований процес, в ході якого відбираються найбільш важливі дані для їх подальшого зберігання в закодованої формі.

Під час процесу запам’ятовування відбуваються три різних операції: первинне отримання інформації, складування її і подальше відновлення. Можна бачити, що в більшості випадків проблеми пам’яті викликані труднощами, що виникають у процесі відновлення і є результатом збою кодифікації.

У таких випадках причина розлади пам’яті полягає в невірному складуванні інформації або поганому її сприйнятті. Очевидний той факт, що відновлення складованої інформації процес незрівнянно більш складний, ніж сприйняття її.

Насправді, людина щодня отримує досить великий обсяг різноманітної інформації, але, тим не менш, затримується в пам’яті досить обмежений обсяг цих даних.
Якою б не здавалася корисною інформація, насправді потрібної буде тільки частина її. У цьому і полягає принцип мотивації відбору тих даних, які будуть поміщені в сховище пам’яті.

Добре вникнувши в механізм функціонування пам’яті, людина здатна не тільки скласти повніше для себе уявлення про її можливості, а й поліпшити її продуктивність.

Як ми запам’ятовуємо?