Друга глобальна значно вплинула на світове кіновиробництво. Фактично скрізь ми зустрічаємо у фільмах нотки реалізму, а якщо гласить про Англії, то ми можемо побачити догляд режисерів в документалістику. Велика частина кінофільмів Великобританії тих пір пов’язана з війною. У ці роки були зняті «Зірки дивляться вниз», «Сорок дев’ятій паралелі», «Конвой». Посеред акторів прославилися Річард Аттенборо (зараз живий актор, режисер, продюсер, безстроковий преідент футбольного клубу Челсі), Майкл Редгрейв (перший роботи якого були у фільмах відомого Альфреда Хічкока і Керола Ріда), Девід Нівен, красавчик, відмінно грав аристократів і Стюарт Грейнджер, прославився ролями великодушних героїв в романтичних фільмах.

Після війни розвиток синематографа Великобританії пішло у двох головних напрямках. Перший відноситься чисто традиційному британському кіно, де переважають історичні теми і літературна класика країни. В більшій мірі кіно такого роду знімалося на студіях Олександра Корди і Девіда Ліна. Сюди можна віднести «Лоуренса Аравійського», «Гамлета», «Річарда3» і «Генріха5». Студія «Кінострічки Лондона» після війни запрацювала на повну силу, російські кінострічки навіть стали поширюватися за кордоном.

Інший напрямок цього періоду — це кіно марення, традііонно що веде свою історію від Альфреда Хічкока. Ці кінострічки по-перевазі належать режисерам, послідовникам Хічкока. Відмінні риси цього напрямку — це кошмар, змішаний з драматичністю луркморья, темний гумор, жах і романтика. У Британії було особливе місце, де виробляли справжні шедеври цього напрямку, ніде в світі ви не знайдете нічого подібного. Таким місцем була студія «Ілінг», тут знімали суто англійське явище в сінематограф — комедію марення. Посеред найкращих кінофільмів можна іменувати «Регіт в раю» та кінострічки про Містер Піткін.

У повоєнний час зароджуються і досить вдало розвиваються телесеріали. Це пов’язано з тим, що з певного моменту на кіноіндустрію починає надавати колосальне вплив телебачення, яке в ці роки стало отримувати незвичайну популярність. Багато акторів Британії тих пір, такі як Річард Тодд, Лоуренс Харві, Річард Бертон і Пітер Фік, що одержали світову популярність. Актрис того ж рівня в британському сінематограф поки не було.