Амстердам — місто відоме, таємничий і в майже всіх сенсах винятковий. Єдине, що знають про нього все — це вільний продаж наркотиків в кава-шопах містечка. На цей рахунок, до речі, не варто якось вже дуже спокушатися: природно, продаж ця не така вже вільна і строго обмежується копітко продуманими законами.

Не варто й гласить, що дурманні зілля і насичена нічне життя — вже точно не єдине захоплююче в цьому містечку.

Амстердам з’явився ще в XIII столітті, і вже однією власної старовиною — іншими словами величною архітектурою, будівлями і вулицями, колишніми очевидцями іменитих історичних подій, здатний зачарувати. На місці двох дамб, побудованих по двох берегах річки Амстел, була заснована мала рибальське село. Рибний промисел — справа прибуткова, і скоро тут з’явилася гребля, яка розширила місцевість села і віддала можливість вибудувати маленьку площу — «дам», а місце отримало назву Амстердамі — іншими словами «гребля на річці Амстел».

Перший письмові згадки про Амстердамі відносяться до Одна тисяча двісті сімдесят п’ять році: граф Флоріс V Голландський надав рабацкому селищу торгові привілеї, а вже на рубежі століть село отримало статус містечка, заголовок його зовсім зополучіло сучасне звучання.

У Одна тисяча триста сімнадцять році Амстредам — частина нідерландських земель — був приєднаний до графству Голландія. Місто займав дуже прибуткове географічне положення, і відтепер, під управлінням Вільгельма Оранського, стало відбуватися бурхливий економічний розвиток Амстердама. Площа містечка розширилася — планово і організовано — він прийняв гармонійні обриси і зріс приблизно вдвічі. Торгівля, завдяки розташуванню містечка на схрещенні європейських торгових шляхів, розвивалася, було вибудовано несоклько каналів, що зв’язали Амстердам з важливими точками аква повідомлень.

У Одна тисяча п’ятсот сімдесят вісім році була утворена незалежна Республ Сполучених провінцій Нідерландів, і Амстердам став центральним у всіх сенсах містом цієї республіки. Порт Антверпен був розорений іспанцями, так що у торгового Амстердама не було ніяких конкурентів а економічному розвитку.

До самої наполеонівської окупації в Одна тисяча вісімсот десять році Амстердам безперервно розвивається, веде торгівлю з східними країнами, відкриває свою фондову біржу. Під час правління Луї Бонопарта економічне зростання призупинилося, зате був заснований майбутній Державний музей, також Царський інститут науки, літератури і розкішних мистецтв. Після поразки Наполеона в Одна тисяча вісімсот чотирнадцять році царевич Вільгельм Оранський був проголошений владикою Нідерландів, а Амстердам, відповідно, знову став столицею.

Під час глобальних воєн Амстердама вдалося фактично залишитися осторонь. У першій світовій країна оголосила нейтралітет, але під час другої світової місто все-таки був окупований гітлерівцями, а тищі єврейських сімей — вивезені за місто і вбиті. Про те сумне часу можна з’ясувати в будинку-музеї Анни Франк.

На даний момент Амстердам відмовився від неспроможної тут промислової індустрії і живе за рахунок торгівлі і розвиненої сфери послуг. Не рахуючи старої історії та архітектури, кава-шопів і захоплюючого мови, місто може повитрепиваться квітковими плантаціями і фестивалями, найглибшої культурою, відомими каналами Амстердама, тихими вуличками, по яких вперше проходили практично ті ж рибалки XIII століття.