Мадрид — місто барів. Тут у кожному кварталі декілька штук схожих закладів, і у будь-якого іспанця є, очевидно, власний бар. Час від часу сюди приходять всією родиною, час від часу — з друзями і співробітниками. Великі й імениті бари розміщуються конкретно в іспанській столиці. Тут навіть є бар, який відвідував сам Хемінгуей. Він іменується «Алеман» і існує вже понад століття.

З барами у іспанців пов’язано багато традицій. Одна з їх носить заголовок «тапас» і досить захоплююча. Тапас — це свого роду подорож по барах. Сама традиція бере свій початок ще з середніх віків. Її історія пов’язана з царськими листоношами.

Листоноші короля мали незвичайну перевага безоплатно пити в будь-якому барі країни. Це нерідко призводило до того, що вони спивалися нерозважливо стану і втрачали саму пошту. У Тринадцять столітті Альфонсо Муді вирішив покінчити з цим. Ні, безкоштовну випивку у листонош не відняли. Просто до неї стала подаватися безкоштовна закуска, так іменований тапас.

Зараз тапас подається після восьмої вечора. Іспанці заканчіват роботу і йдуть по барах. Необхідно обійти кілька закладів. Випивати більше двох чарок в одному місці не годиться, це моветон. Також під час тапаса не сідають, частування приймається стоячи прямо біля цинкової стійки бару.

В якості тапаса подається тортілья, Хармон і закуски з дарів моря на зразок анчоусів, мідій і устриць. Після прогулянки по барах можна йти вечеряти, але не завжди вже хочеться. Адже іноді закуска дуже багата. Вобщем, якщо турист не захоче вечеряти, його зрозуміють.