На місцевості Іспанії спочатку нашої епохи встановили свою владу римляни. Вони залишили після себе багато визначних пам’яток. Частина з їх будівель виявилася укрита під іншими будовами, іспанськими і мавританськими. Такі споруди були виявлені виключно на початку і середині Двадцять століття. Посеред різних зразків римської архітектури можна відшукати театри, музеї, іподроми і різні монументи. Більш романської була Андалусія. Вона стала центром римських провінцій на Піренейському півострові.

Захоплення півострова почався ще в Один столітті н. е.. Коли вторгнення в Андалусії. Тут римляни так встановили власний контроль, місцеве населення з плином часу навіть забув рідну мову і стало гласить мовою завойовників. Не можна, природно, сказати, що культура місцевості виявилася пригніченою. Швидше вийшло взаємопроникнення культур. Адже римляни дуже нерідко брали традиції та культуру завойованих територій.

Рим користувався в провінціях Іспанії тим, що там було, продовжуючи звичайне для іспанців створення. Тут була організована повинна індустрія, створення оливкової олії. Надлишок продукту надходив на забугорні ринки, через великі порти стала здійснюватися торгівля.

Південна частина Іспанії стала відома завдяки тому, що конкретно вона породила іменитих поетів, письменників римської імперії, також полководців, царів і консулів. Тут народився величавий Сенека, який прославився, як філософ і вихователь кривавого Нерона. Звідси вийшло і поет Лукан. Не рахуючи того, ця земля стала батьківщиною правителя Траяна і першого консула Іспанської провінції.

У другому столітті з Андалузії почалося проникнення християнських світорозумінь на місцевість Піренеїв. Вже через століття тут можна було відшукати неосяжні церковні організації, незважаючи на переслідування цієї релігії.