Хоч яке твір мистецтва, зроблене професійним художником, залишає «глибокий слід» в сердечко і свідомості глядача або читача. Що все-таки робить такий сильний вплив, примушує глибоко переживати і співпереживати побаченому, прочитаному або почутому? Це художній образ в літературі і мистецтві, зроблений майстерністю і особистістю творця, який зумів чудесним чином переосмислити і конвертувати реальність, зробити її співзвучною і близькою нашим своїм особистим відчуттям.

Що таке художній образ

Художній образ в літературі і мистецтві — це хоч якесь явище, узагальнене і творчо відтворене художником, композитором або письменником в предметі мистецтва. Він приємний і чуттєвий, тобто зрозумілий і відкритий для сприйняття, і здатний викликати найглибші почуттєві переживання. Ці особливості властиві увазі те, що живописець не просто копіює актуальні явища, а заповнює їх особливим сенсом, розцвічує за допомогою особистих прийомів, робить більш місткими, цільними і великими. Природно, що, на відміну від наукового, художня творчість дуже особисто, воно і заманює до для себе спочатку особистістю творця, ступенем його уяви, фантазії, ерудиції і почуття гумору. Помітний образ в літературі і мистецтві створюється до того ж за рахунок повної свободи творчості, коли перед творцем відкриваються безмежні дали художнього вимислу і безкраї методи його вираження, за допомогою яких він робить свій твір.

Своєрідність художнього вигляду

Художній образ в мистецтві і літературі відрізняється запаморочливою цілісністю, на відміну від наукової творчості. Він не розчленовує явище на складові частини, а розглядає всі в нероздільної цілісності внутрішнього і зовнішнього, особистого і публічного. Своєрідність і глибина художнього світу виявляються ще в тому, що видами в творах мистецтва виступають не тільки лише люди, та й природа, неживі предмети, містечка і країни, окремі риси вдачі і характеристики особистості, яким нерідко привласнюють лику запаморочливих створінь або, навпаки, дуже приземлених, щоденних предметів. Пейзажі та натюрморти, зображені на картинах живописців, також видами їхньої творчості. Айвазовський, малюючи море в різний час року і доби, створював дуже місткий художній образ, який в дрібних аспектах кольору і світла передавав не тільки лише красу морського пейзажу, світовідчуття художника, так і будив уяву глядача, викликаючи в ньому чисто особисті почуття.

Образ як відображення реальності

Художній образ в літературі і мистецтві може бути дуже чуттєвим і оптимальним, дуже особистим і особистим або фактографічность. Але в будь-якому випадку він є відображенням реального життя (навіть в запаморочливих творах), тому що творцеві і глядачеві характерно мислити видами і приймати світ як ланцюг образів.

Хоч якийсь живописець — творець. Він не тільки лише відображає реальність і пробує відповісти на буттєві питання, та й робить нові смисли, принципові для нього і для часу, в якому він живе. Тому художній образ в літературі і мистецтві дуже місткий і відображає не тільки лише завдання неупередженого світу, та й особисті переживання і роздуми творця, який створив його.

Мистецтво і література як відображення неупередженого світу виростають і розвиваються разом з ним. Змінюються часи і епохи, з’являються нові напрями і течії. Наскрізні художні образи проходять через час, трансформуючись і видозмінюючись, але вкупі з тим з’являються нові у відповідь на вимоги часу, історичні конфігурації та особистісні конфігурації, адже мистецтво і література — це, спочатку, відображення дійсності через постійно мінливу і розмірну часу систему образів.