Ще якихось Тридцять років тому спілкування в реальному часі з людиною в будь-якій точці планетки здавалося фантастикою. А тим паче, спілкування в домашніх умовах. Напевно, виключно в книжках Бєляєва та Стругацьких герої могли підтримувати зв’язок незважаючи ні на час, ні на місце.

Населення землі йшло до створення вебу ще з Дев’ятнадцять століття.

Останнім і вирішальним поштовхом був пуск супутника нашої планетки. У Одна тисяча дев’ятсот п’ятьдесят-сім році з космодрому Байконур стартував 1-й в світі штучний супутник Землі. Це була техно перемога, значення якої південноамериканські вчені прирівняли до відкриття атомної бомби. Після чого дії південноамериканське уряд серйозно початок думати про розробку надійної системи передачі даних на випадок війни. Для вирішення цієї задачки було створене агентство з оборонних науково-дослідним розробкам (DARPA), яке вдало працює і в наші дні.

У Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят дев’ять році група вчених на чолі з медиком Ліклідером зробила комп’ютерну мережу між Інститутом штату Юта, Дослідницьким центром в Стенфорді, Інститутом Лос-Анджелеса і Каліфорнійським Інститутом. Ось тому на запитання «Хто вимислу веб» не можна дати конкретну відповідь. Сотворена мережа отримала назву ARPANET і стала інтенсивно розвиватися. До Одна тисяча дев’ятсот сімдесят одна році вона налічувала вже Двадцять три юзера в різних кінцях США. У Одна тисяча дев’ятсот сімдесят три році до мережі приєдналися навчальні заклади Лондона, Норвегії, сотворена електрична пошта. У Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто одна році в ЦЕРНі був вдало реалізований проект World-Wide Web (WWW).

На даний момент важко уявити наше життя без сміття, реклами електричних сигарет, а комусь і комп’ютерної залежності!

Про те, хто вимислу веб, можна тільки сказати, що це був не один певний людина, а ціла група професійних вчених і дослідників, справа яких розвивається і в наші дні.