Слово «узурпація» має латинський корінь usurpatio, що значить оволодіння. Іншими словами узурпація являє собою процес оволодіння ким — то або чим — або процес захоплення. Результатом узурпації завжди є поширення власної влади на кого — то і можливість керувати і управляти діями підлеглого. Людина, що здійснює позначені діяння, і є узурпатор. По іншому кажучи, узурпатор завжди є особою, без яких — або наявних у нього прав, яке захопило владу або престол.

Значущим розходженням і відповідною ознакою процесу узурпації буде те, що він завжди є нелегальним, іншими словами таким, який відбувається всупереч чинним правовим нормам і не відповідає наявним порядкам. І узурпатор тому завжди є особою, нелегально прийшов до влади, іншими словами, отримали владу без народного на те згоди або схвалення.

Черговий відповідної рисою процесу узурпації є наявність у ньому елемента насильственности, що проявляється в тому, що прихід до влади є не просто нелегальними, та й супроводжується втіленням ряду насильно дій, сприяючих прискоренню даного процесу. Згідно особистість узурпатора характеризується яскраво вираженими негативними тенденціями до насильства і гноблення мас. Узурпатор також завжди є особою, схильним проведенню різного роду обманних дій для заслуги все тієї ж мети по захопленню влади.

Таким макаром, узурпатор являє собою особа, яка захопила владу обманним або насильним методом і продовжує використовувати її всупереч інтересам народу.