Хто такий реальний ковбой? Це зрозуміло будь-якого хлопчикові! Герой здичавілих прерій часів зародження Північноамериканських Штатів. Чоботи, джинси, картата сорочка, крислатий шапка, огризок сигари в зубах і банку пива. І два величезних кольта на широкому шкіряному ремені. Ковбой, в сідлі вірного жеребця, бився з індіанцями, грабував поштові потяги, знищував мексиканські банди, захищаючи від їх селища і містечка. Саме такою образ спливає в пам’яті, навіяний незліченими південноамериканськими вестернами.
 
По суті все не зовсім так. Нерідко абсолютно не так. Так як «ковбой» навіть перекладається як «пастушок» і головною його турботою були коров’ячі стада. Великі місця США давали можливість великим фермерам містити багато тисяч домашніх вихованців. Там, де в подальшому з’явилася іменита кремнієва рівнина паслися корови. Управляти ними міг тільки юний, сильний, досвідчений пастух верхи на непоганому жеребці. І знаряддя йому було потрібно для захисту від койотів і викрадачів худоби. Так і народилася професія ковбоя.
 
Професія, потрібно визнати, млосна і страшна. Величезне стадо важко підпорядкувати власній волі. Часто з’являються ситуації, коли тварини стають некерованими. Примушуючи їх до порядку, ковбой повинен стрімко реагувати на все, що відбувається в його господарстві. У цьому йому допомагають вірний жеребець, батіг і, час від часу, кольт. У будь-яку погоду ковбої переганяли корів з пасовища на пасовище або на продаж в жд станцій. Напевно траплялися сутички і з індіанцями ацтеками і з бандитами. Але основною справою ковбоя завжди залишалися худобини.
 
Зараз ковбої пересіли з жеребців на джипи і вертольоти. Більше вони не гладіатори в преріях і великий кольт ним став не потрібен. Але до цього часу ковбої займаються тим, чим і повинні займатися пастухи — коровами.