Виходячи з переконань представника сучасної західної цивілізації соц інститут кастратів здається дикістю і варварством, але повсюдне поширення цього явища на певному історичному етапі в цілому ряді держав, при цьому держав, які сповідують різну релігію, зрозуміло, має під собою більш суворі підстави, ніж чиясь варварська примха. Отже, хто ж такий кастрат? Слово «євнух» має грецькі корінці і дослівно означає «хранитель ліжку». З цього випливає висновок, що кастрати відносилися до категорії слуг і сторожів особистих покоїв. Їх відмінна особливість полягала в тому, що вони всі піддалися кастрації, тобто операції з видалення статевих залоз (інакше кажучи, текстікул). Операція оскопленія проводилася, звичайно, в дитячому віці, до початку бурхливої гормональної перебудови. Всупереч всераспространенному помилці, кастрати не позбавлялися члена, іншими словами не мали проблем із сечовипусканням, могли відчувати ерекцію і займатися сексом. Єдине, чого вони не могли в принципі — це мати діток.

Таким незвичайним чином вельможі і царські родини позбавляли свої династії від небезпеки народження Бастардо (позашлюбних малюків від представників нижчого стану). Було і примусове відозву в кастрати. Так, в Китаї кастрації піддавали воїнів, захоплених в полон. У цьому випадку кастрація повинна зневажливе значення, та й задачка збереження чистоти цивілізації теж дотримувалася: оскопленіе минулий ворог не міг запліднити представницю переміг народу. Оскопленіе відбувалося не тільки лише у світі, та й у релігійних культах, але там воно мало лише символічне значення. Кастрат в чернечому покорі спростовував свою плоть, гріховні думки і завзяття і стовідсотково віддавав себе служінню релігійному культу.