Психологія — наука, що вивчає психологічні процеси і поведінкові реакції людей. Дослідження психології людини, як і будь-який інший науки, починається з розгляду її завдань, цілей і способів. У власному розвитку психологія, по іншому іменована наукою про душу, пройшла кілька кроків. У перший раз про духовну складову людини заговорили в п’ятому столітті до н.е. В цей період часу головні уявлення людей про душу грунтувалися на численних легендах і легендах, старих віруваннях і сказаннях. Час другого кроку розвитку психології числяться 5-6 століття н.е. На їх рубежі науки психології як такої ще не було, всі роздуми про душу людині входили в розділ загальної філософії. Минуло ще багато століть, до того як про психології заговорили як про окрему науці в сучасному її усвідомленні. Це вийшло виключно в кінці Вісімнадцять століття. Тоді ж вона стала одним з головних предметів в майже всіх інститутах Європи.

Будь-яка наука має свої цілі і завдання, досягнення яких може бути завдяки способам, які вона для цього вживає. Головні способи психології — Це певні засоби, за допомогою яких психологи збирають достовірні дані, потрібні для побудови головних наукових теорій і майбутнього розвитку науки в цілому. За малозначний період існування в якості окремої галузі пізнання наука про душу накопичила досить величезна кількість власних способів. До головних з їх відносяться:

  • спостереження;
  • досвід;
  • опитування;
  • бесіда;
  • анкетування.

Спосіб спостереження в психології полягає в спеціально організованому сприйнятті об’єкта спостереження з наступною реєстрацією його поведінкових реакцій. У більш широкому сенсі слова спостереження — це сприйняття і запам’ятовування окремою особистістю того світу, який його оточує. Об’єктами дослідження спеца при використанні даного психічного способу можуть бути: змістовність промови об’єкта, її інтенсивність, тривалість, домінування супроводжуючих її почуттів, рухів. Спостереження здійснюється, зазвичай, або самим спостерігачем (психологом), або спеціальною апаратурою (камера, аудіоапаратура і т.п.).

Досвід (від латинського — «досвід», «проба») являє собою такий спосіб психології, який дозволяє відстежити поведінку випробуваного в штучно зробленою, але наближеною до реальності ситуації. Проведення досвіду дозволяє більш багато оцінити масштаб наявної перепони, також підсумок вже виконаної роботи. Наприклад, психолог працює з пацієнтом, страждаючим жахом павуків. На кінцевому кроці роботи психолог може провести досвід, в якому пацієнтові буде запропоновано підійти до акваріума, в якому знаходиться комаха, раніше викликало у нього кошмар. По реакції пацієнта можна судити про те, як вдало було проведено зцілення і є в цьому випадку від нього корисний ефект.

Головні способи психології, зазвичай, мають свої переваги і недоліки. Наприклад, спостереження носить тільки пасивний споглядальний вдачу. Дослідник стежить при всьому цьому за звичайною діяльністю випробуваного, але не може привносити в неї потрібні конфігурації. Якщо ж створення штучної ситуації потрібно, дослідник приступає до такого способу, як досвід, який має величезні достоїнства в порівнянні зі спостереженням.

Бесіда — вид вербальної комунікації між дослідником і випробуваним (психологом і пацієнтом), при якій дослідник прагне отримати якомога більше потрібної інфи про випробуваному. Даний науковий спосіб зазвичай вживається на початковому етапі проведення дослідження і передує спостереженню або досвіду.

Опитування — метод взаємодії між дослідником і випробуваним, який здійснюється за допомогою формулювання потрібних питань і отримання на їх відповідей від випробуваного. Анкетування — вид взаємодії двох учасників дослідження (психолог, пацієнт), при якому останньому пропонується, зазвичай, дати відповіді на поставлені питання. Такі головні способи психології, як опитування та анкетування, можуть мати спільні риси. Опитування пацієнта спецом проводиться зазвичай в усній формі, анкетування являє собою письмове опитування, де випробуваному пропонується кілька варіантів відповіді. При всьому цьому питання можуть бути повністю схожими, незалежно від форми їх підйому пацієнту — усній або письмовій.

Всі головні способи психології мають затісно зв’язок між собою і можуть застосовуватися як окремо, так і разом. Який конкретно спосіб дослідження буде корисний у кожному певному випадку, вирішує сам дослідник.

Зараз дослідники науки про душу для досягнення цілей можуть використовувати способи сучасної психології, систематизації яких пропонують різні вчені. Приміром, систематизація способів від творця кількох підручників по психології В. Дружиніна містить всього три головні способи: емпіричний, теоретичний і описовий. Велика частина з їх, зазвичай, носять поки тільки експериментальний вдачу і в прикладній психології використовуються дуже зрідка.