Для забезпечення і втілення конкретно процесу виробництва необхідні певні умови — причини виробництва. Час від часу їх ще іменують ресурсами. До ресурсів відносять всі елементи, потрібні для виробництва (створення) економічних благ.Завісімо від типу виробництва вживають той або інший набір причин. Але якісь причини виробництва є схожими і однотипними їх ще систематизують як головні причини виробництва. В іншому ж всі причини розбиті на певні класи та систематизації, об’єднання і групи.

Процес систематизації здійснюється на базі різних підходів. Приміром, марксистська теорія ділила економічні ресурси та причини виробництва всього на дві головні і величезні групи — речові і особисті. Під особистими факторами, зазвичай, розуміється робоча сила з позиції розумових і фізичних можливостей людини до трудової діяльності в сукупності. А під речовими факторами розуміють сукупність предметів та засобів праці і природних критерій. Але для сучасної науки таке рассредотачіваніе причин виробництва не підходить. Тому в другій половині XIX століття дана теорія помітно розширила поняття фактора виробництва та їх систематизація, що складається з трьох причин, але спочатку минулого століття в перших трьох додався ще четвертий. І така систематизація вживається донині з маленькими доробками і модернізацією, ще цю схему іменують традиційної.

Отже, головні причини виробництва згідно з останньою систематизації підрозділяють на працю, землю, капітал і підприємницькі можливості. Роздивимось головні причини виробництва роздільно і дамо характеристику.

Робота виходячи з переконань виробництва — це фізична або розумова діяльність людини, спрямована на створення будь-яких економічних благ. Найближчим часом даний фактор трансформувався в поняття «людський капітал» передбачає розгляд праці освіченої і кваліфікованого працівника як одного з головних причин виробництва.

Що стосується землі, то він відноситься до поняття головні причини виробництва, тому що містить у собі не тільки лише сама ділянка землі, але так само водні ресурси, ліси, корисні копалини та природні багатства потрібні для виробничого процесу. І в такому випадку в сукупності всіх причин земля є одним з основоположних ресурсів виробництва.

Капітал (передбачається фізичне) — являє собою економічний ресурс визначуваний сукупністю технічних, валютних і речових засобів, потрібних для виробництва різних економічних благ. Він поділяється на два види: валютний і натурально-речовинний. Валютний капітал, насправді не є економічним ресурсом, він являє собою начебто посередницький фактор який потрібен для вербування (придбання) людського і фізичного капіталу.

Підприємницькі можливості — це головні причини виробництва які, насправді є якостями праці але виконавської його складової а управлінської та організаторської. Незважаючи на схожість за природою даного чинника з виконавською працею, даний фактор дозволяє зробити свою форму доходів — підприємницький дохід. Малої кордоном такого доходу є прибуток. В інших факторах власних видів доходів немає. Сюди до даного фактору можна віднести науку як специфічну форму діяльності людини.

Інформація також відноситься до цієї групи або типу причин. Тому що вона дозволяє провести збір і обробку різних пізнань, їх класифікацію для майбутнього використання у виробничій і економічній сфері діяльності людини. Всі вищеназвані причини часто ще іменують як незмінні причини виробництва.