Не таємниця що залежно від складу розуму народу живе в певній країні складаються свої традиції і устої. Ці ж принципи відносяться і до менеджменту. Але в критеріях затісних переплетень економічних зв’язків між станами часто розглядають не роздільно взяту країну, а кілька держав об’єднаних між собою якимись економічними договорами та обов’язками або знаходяться в затісно сприянні разом.

Одним з найяскравіших таких прикладів є європейська модель менеджменту. Роздивимось бази зародження такої моделі і її витоки.

Варто відразу побачити, що суворий поштовх до розвитку такого поняття як європейська модель менеджменту дали британці. Конкретно вони надали прикметне вплив на формування моделі. Посеред засновників які спочатку сформували свою модель-англійський модель менеджменту можна виділити Л.Урвіка, і Р.Фелка. Конкретно вони займалися питаннями принципів управління.
Активний розвиток європейська модель менеджменту отримала в 40-х роках минулого століття. Конкретно в цей час доводилося приймати принципові рішення, спрямовані на реалізацію військових і стратегічних завдань.

У післявоєнні роки головні дослідники в менеджменті перемістили центр дослідницьких робіт у США. Але це зовсім не означало, що західноєвропейська модель менеджменту не стала існувати і перевтілився в південноамериканську. Адже не рахуючи Великобританії і в інших країнах проводилися дослідження на дану тему. Так у Франції даними питаннями управління займалися відомі всім брати Андре й Едуард Мішлен, Анрі Луї Ле Шательє, Шарль Фремо-Віль.

У Німеччині питаннями менеджменту інтенсивно займалися такі відомі особистості як соціолог Макс Вебер. Конкретно його розробки посприяли вивести в західноєвропейській моделі менеджменту такі поняття як «ідеальний тип» в адміністративній організації, ще названий вченим як «бюрократія». Так само неодмінно значущий внесок у розвиток менеджменту в Європі занесли роботи Кароля Адамецкого.

Європейська модель менеджменту відрізнялася від подібних моделей, розроблених в США і Країні висхідного сонця більш жорстким підходом до питань управління персоналом. Не рахуючи цього в майже всіх країнах Європи таких як: Англія, Норвегія, Швеція, Голландія інтенсивно розвивалися принципи управління, які дозволяли навіть працівникові приймати в цьому конкретне роль. Не рахуючи цього європейська модель менеджменту інтенсивно розвивалася в напрямі дослідження поведінки людей при впливі на їх колективного або групового поведінки. Таким макаром, дана модель ще зі своїх витоків вгадувала статус «соціальної людини».

Описуючи європейський менеджмент не можна не згадати про таку людину як канцлер Німеччини Людвіг Ерхард. Раніше він пропрацював міністром економіки, вченим і політиком. І конкретно під його керуванням Німеччина в післявоєнні роки домоглася економічного підйому нареченого багатьма — дивом. Концепція Ерхарда відома як «Соціальне ринкове господарство» складається з двох положень:

  1. Посилення регулювання процесів з боку країни у всіх сферах і галузях господарювання.
  2. Скасування директивного планування і перехід на індикативне планування. Воно передбачає розробку планів і характеристик, досягнення яких є бажаним і пріоритетним.

Окремої уваги заслуговує і шведська модель менеджменту розробленого одним з лауреатів Нобелівської премії Мюрдалем. Дана модель враховує особливості склалися в суспільстві Швеції яка представляє із себе країну з найвищими гарантіями речового та громадського забезпечення населення.
Таким макаром, можна сказати, що західноєвропейська модель менеджменту не сформувалася в окремо взятій країні, вона пройшла довгий термін еволюції в кожному з європейських країн, і тільки найкращі принципи потім трансформувалися в загальноєвропейські які, але, за рахунок власної гнучкості дозволяють врахувати специфіку кожного країни в роздільно. Конкретно на таких принципах менеджменту та існує сучасний Європейський альянс.